23 квітня 2025 року, у рамках Днів науки-2025, природничо‑географічний факультет традиційно прийняв географів з усієї країни й з-за кордону на науково-методичному семінарі «Актуальні напрями регіональних географічних студій». Подія відбулася у змішаному форматі, що дало змогу об’єднати очну дискусію в аудиторіях факультету і синхронні онлайн‑включення з Києва, Харкова, Брюсселя, Львова, Берегового та інших міст. У роботі семінару взяли участь дослідники, викладачі й практики, зацікавлені у розвитку України в умовах воєнних і поствоєнних трансформацій, а також здобувачі освіти спеціальностей 014 Середня освіта (Географія) і 106 Географія.
Семінар відкрили модератор заходу – голова Сумського відділу Українського географічного товариства Анатолій Корнус та декан природничо‑географічного факультету Людмила Міронець. Наукову програму семінару розпочав професор Костянтин Мезенцев (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Він окреслив концепти «безмісцевості» та «островізації» у процесах міської відбудови, наголосивши, що стійкість українських міст і громад виникає саме з локальної взаємодії та вироблення нових горизонтальних зв’язків. Професорка Галина Щука (Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ) запропонувала погляд на туристичний розвиток Закарпаття крізь призму «економіки досвіду», показавши, як емоційна насиченість і подієві практики формують конкурентні переваги прикордонного регіону. Своєрідним містком між природничим і соціальним блоками стала доповідь доктора біологічних наук Сергія Панченка (НПП «Холодний яр», який показав точки дотику лісових і степових екосистем та їхнє значення для біорізноманіття Лісостепу.
До обговорення проблем розвитку громад долучилася доцентка Валерія Холодок (Харківський організаційно-методичний центр туризму), представивши партнерські ініціативи підтримки туризму на місцевому рівні й окресливши роль Академії сільського розвитку у формуванні туристичного продукту територіальних громад. Подальший розвиток співпраці університетів із громадським сектором окреслила Наталія Венгерська (Запорізький національний університет), продемонструвавши, як Академія сільського розвитку та Спілка сільського зеленого туризму України залучають громади до проєктів неформальної освіти й мікропідприємництва.
Екологічні виклики, зумовлені війною, проаналізувала доцентка Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Світлана Гришко, акцентувавши на деградації ґрунтів, забрудненні вод і трансформації ландшафтів. Владислав Вертель (Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Сумської міської ради) презентував знахідки пізньокрейдових фосилій із фондів геологічного музею СумДПУ імені А.С. Макаренка, підкресливши їхній потенціал для освітніх програм. Доцентка Юлія Боруцька (Львівський національний університ ветеринарної медицини та біотехнологій) завершила пленарну частину семінару аналізом екотуристично‑рекреаційного потенціалу сільських територій, наголосивши на формуванні екологічної свідомості населення як ключовій умові сталого розвитку дестинацій.
Семінар організувала кафедра загальної та регіональної географії СумДПУ імені А.С. Макаренка, тож логічно, що до наукової програми потужно долучився колектив сумських географів та колег з інших кафедр університету, що займаються регіональним дослідженнями. Їхні виступи дали змогу глибше розкрити регіональну проблематику Сумщини й продемонстрували, як університетська наука поєднує традиційні географічні дослідження з сучасними міждисциплінарними підходами. Тож другу частину семінару, присвячену висвітленню результатів прикладних досліджень, розпочала Олена Омельяненко, яка, спираючись на методи просторово‑орієнтованої аналітики, пояснила, чому саме мікрорівнева статистика є ключем до програм сталого розвитку громад під час і після війни, а її колега, професор Віталій Омельяненко, узагальнив закономірності формування інноваційних систем, підкресливши мережеву природу інновацій і «ефект коридорів», коли вузли знань взаємодіють через транспортні та цифрові магістралі. З історико‑географічної перспективи доцент Світлана Моцак показала, як просторові чинники задавали ритм історичним процесам, формуючи регіональні відмінності політичної та культурної динаміки.
Сергій Луценко звернув увагу на стрес‑тест системи водопостачання Сумської міської територіальної громади: неорганізовані водозабори стали буфером життєзабезпечення, проте їх використання потребує екологічного моніторингу. У блоці соціальної географії дослідження громадських наративів представила завідувачка кафедри загальної та регіональної географії Олеся Корнус, показавши, як сприйняття соціальної інфраструктури жителями області впливає на пріоритети бюджетного планування. Анатолій Корнус виклав результати дослідження процесів туманоутворення в Сумській області, що може бути корисно для дорожньої безпеки й аграрного сектору, тоді як Олена Данильченко зосередилася на індикаційних аспектах водних геосистем, виокремивши ділянки підвищеного антропогенного тиску на річки Сумської області.
У блоці геоінформаційних технологій доцентка Олена Король презентувала кейс‑стаді використання мобільних додатків і хмарних ГІС для документування руйнувань об’єктів культурної спадщини, що відкриває можливості юридичної фіксації злочинів. Аспірант Андрій Король підсумував сесію, запропонувавши набір інструментів сталого розвитку, релевантних для повоєнного відновлення регіону, серед яких – зелені коридори на місці демілітаризованих зон і локальні енергетичні кластери на біомасі.
Міждисциплінарність і практична спрямованість досліджень стали головною відзнакою цьогорічного семінару: урбаністика, рекреаційна географія і туризм, екологія, історія, інноваційна економіка та геоінформаційні технології взаємодіяли у єдиному дискусійному полі. Підсумкове обговорення підтвердило готовність академічної спільноти до спільних проєктів з міської та регіональної відбудови, розвитку екотуризму, збереження ландшафтного й біологічного різноманіття й популяризації географічної науки. Організаційний комітет ухвалив створити робочі групи для підготовки міжуніверситетських грантових заявок, тематичних польових шкіл та регіональної платформи «Відкрита географія Сумщини», що забезпечить обмін даними між університетом, громадами та громадськими організаціями.