НПП кафедри загальної та регіональної географії долучилися до масштабного міжнародного наукового форуму, присвяченого історико-картографічній спадщині України та її зв'язкам із Європою. 12-13 травня 2026 р. в Уманському національному університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна в європейському культурному просторі XVI–XVIII ст.», приурочена до 425-річчя від часу народження видатного французького інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана.

17 березня 2026 року члени студентської наукової проблемної групи з фізичної географії, картографії та туризму, разом із керівником групи - кандидатом географічних наук, доцентом А.О. Корнусом, взяли участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку регіонів», що відбулася у гібридному форматі на базі Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені Степана Дем'янчука. Конференція об’єднала широке коло учасників - науковців, викладачів, студентів, представників органів влади, бізнесу та міжнародних партнерів, що забезпечило міждисциплінарний характер обговорень і високий рівень наукового діалогу. Участь у такому заході стала важливим етапом апробації результатів студентських досліджень і залучення молодих науковців до актуальних проблем регіонального розвитку.

У межах пленарного та секційних засідань було розглянуто комплекс питань, що охоплюють економічні, соціальні та географічні аспекти функціонування регіональних систем. Особливу увагу приділено геоекологічним проблемам природокористування, суспільно-географічним аспектам розвитку територій, а також ролі туризму як чинника регіональної динаміки. Такий тематичний спектр безпосередньо корелює з науковими інтересами студентської проблемної групи, що сприяло змістовному включенню її учасників у професійні дискусії.

Для участі в конференції було підготовлено доповідь «Геоекологічні виклики трансформації ландшафтів Сумської області в умовах сучасних кліматичних змін». Участь у конференції дала змогу студентам не лише представити результати власних напрацювань, але й ознайомитися з сучасними підходами до дослідження регіонального розвитку, встановити наукові контакти та розширити уявлення про можливості міжуніверситетської співпраці. Взаємодія з українськими та зарубіжними науковцями сприяла формуванню дослідницьких компетентностей, критичного мислення та навичок наукової комунікації.

Підсумки конференції засвідчили важливість інтеграції студентської науки у ширший академічний простір, а також значущість міждисциплінарного та міжнародного співробітництва для пошуку ефективних рішень актуальних проблем розвитку регіонів України. Участь студентської наукової проблемної групи у заході такого рівня є свідченням її активної наукової позиції та послідовного залучення здобувачів освіти до дослідницької діяльності.

Учасниця проблемної наукової групи з фізичної географії, картографії та туризму А.В. Паук (753 група) взяла участь у роботі ІХ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Географія та туризм». Конференція, яка є щорічним науковим заходом і традиційно об’єднує широке коло науковців, викладачів і практиків у галузі географії та туризму з різних регіонів України, проходила 15 січня 2026 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Здобувачі освіти освіти – члени студентських наукових проблемних груп кафедри загальної та регіональної географії взяли активну участь у роботі VI Всеукраїнської заочної наукової конференції «Освітні та наукові виміри природничих наук», присвяченої 95-річчю заснування природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

10 квітня 2025 року члени студентської наукової проблемної групи з фізичної географії, картографії та туризму (наук. керівник - к.г.н., доц. Корнус А.О.) взяли участь у роботі ХХХІV щорічної науково-практичної конференції студентів та аспірантів «Географічні дослідження: історія, сучасність, перспективи», присвяченій пам’яті професора Г.П. Дубинського, що відбулася на кафедрі фізичної географії та картографії ХНУ імені В.Н. Каразіна.

9 квітня 2025 року в рамках роботи студентських наукових проблемних груп кафедри загальної та регіональної географії, здобувачі освіти спеціальностей 014 Середня освіта (Географія) та 106 Географія взяли участь у роботі ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Шлях в науку. Перші кроки», що пройшла у м. Тернополі.

23 квітня 2025 року, у рамках Днів науки-2025, природничо‑географічний факультет традиційно прийняв географів з усієї країни й з-за кордону на науково-методичному семінарі «Актуальні напрями регіональних географічних студій». Подія відбулася у змішаному форматі, що дало змогу об’єднати очну дискусію в аудиторіях факультету і синхронні онлайн‑включення з Києва, Харкова, Брюсселя, Львова, Берегового та інших міст. У роботі семінару взяли участь дослідники, викладачі й практики, зацікавлені у розвитку України в умовах воєнних і поствоєнних трансформацій, а також здобувачі освіти спеціальностей 014 Середня освіта (Географія) і 106 Географія.

Семінар відкрили модератор заходу  – голова Сумського відділу Українського географічного товариства Анатолій Корнус та декан природничо‑географічного факультету Людмила Міронець. Наукову програму семінару розпочав професор Костянтин Мезенцев (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Він окреслив концепти «безмісцевості» та «островізації» у процесах міської відбудови, наголосивши, що стійкість українських міст і громад виникає саме з локальної взаємодії та вироблення нових горизонтальних зв’язків. Професорка Галина Щука (Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ) запропонувала погляд на туристичний розвиток Закарпаття крізь призму «економіки досвіду», показавши, як емоційна насиченість і подієві практики формують конкурентні переваги прикордонного регіону. Своєрідним містком між природничим і соціальним блоками стала доповідь доктора біологічних наук Сергія Панченка (НПП «Холодний яр», який показав точки дотику лісових і степових екосистем та їхнє значення для біорізноманіття Лісостепу.

До обговорення проблем розвитку громад долучилася доцентка Валерія  Холодок (Харківський організаційно-методичний центр туризму), представивши партнерські ініціативи підтримки туризму на місцевому рівні й окресливши роль Академії сільського розвитку у формуванні туристичного продукту територіальних громад. Подальший розвиток співпраці університетів із громадським сектором окреслила Наталія Венгерська (Запорізький національний університет), продемонструвавши, як Академія сільського розвитку та Спілка сільського зеленого туризму України залучають громади до проєктів неформальної освіти й мікропідприємництва.

Екологічні виклики, зумовлені війною, проаналізувала доцентка Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Світлана Гришко, акцентувавши на деградації ґрунтів, забрудненні вод і трансформації ландшафтів. Владислав Вертель (Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Сумської міської ради) презентував знахідки пізньокрейдових фосилій із фондів геологічного музею СумДПУ імені А.С. Макаренка, підкресливши їхній потенціал для освітніх програм. Доцентка Юлія Боруцька (Львівський національний університ ветеринарної медицини та біотехнологій) завершила пленарну частину семінару аналізом екотуристично‑рекреаційного потенціалу сільських територій, наголосивши на формуванні екологічної свідомості населення як ключовій умові сталого розвитку дестинацій.

Семінар організувала кафедра загальної та регіональної географії СумДПУ імені  А.С. Макаренка, тож логічно, що до наукової програми потужно долучився колектив сумських географів та колег з інших кафедр університету, що займаються регіональним дослідженнями. Їхні виступи дали змогу глибше розкрити регіональну проблематику Сумщини й продемонстрували, як університетська наука поєднує традиційні географічні дослідження з сучасними міждисциплінарними підходами. Тож другу частину семінару, присвячену висвітленню результатів прикладних досліджень, розпочала Олена Омельяненко, яка, спираючись на методи просторово‑орієнтованої аналітики, пояснила, чому саме мікрорівнева статистика є ключем до програм сталого розвитку громад під час і після війни, а її колега, професор Віталій Омельяненко, узагальнив закономірності формування інноваційних систем, підкресливши мережеву природу інновацій і «ефект коридорів», коли вузли знань взаємодіють через транспортні та цифрові магістралі. З історико‑географічної перспективи доцент Світлана Моцак показала, як просторові чинники задавали ритм історичним процесам, формуючи регіональні відмінності політичної та культурної динаміки.

Сергій Луценко звернув увагу на стрес‑тест системи водопостачання Сумської міської територіальної громади: неорганізовані водозабори стали буфером життєзабезпечення, проте їх використання потребує екологічного моніторингу. У блоці соціальної географії дослідження громадських наративів представила завідувачка кафедри загальної та регіональної географії Олеся Корнус, показавши, як сприйняття соціальної інфраструктури жителями області впливає на пріоритети бюджетного планування. Анатолій Корнус виклав результати дослідження процесів туманоутворення в Сумській області, що може бути корисно для дорожньої безпеки й аграрного сектору, тоді як Олена Данильченко зосередилася на індикаційних аспектах водних геосистем, виокремивши ділянки підвищеного антропогенного тиску на річки Сумської області.

У блоці геоінформаційних технологій доцентка Олена Король презентувала кейс‑стаді використання мобільних додатків і хмарних ГІС для документування руйнувань об’єктів культурної спадщини, що відкриває можливості юридичної фіксації злочинів. Аспірант Андрій Король підсумував сесію, запропонувавши набір інструментів сталого розвитку, релевантних для повоєнного відновлення регіону, серед яких – зелені коридори на місці демілітаризованих зон і локальні енергетичні кластери на біомасі.

Міждисциплінарність і практична спрямованість досліджень стали головною відзнакою цьогорічного семінару: урбаністика, рекреаційна географія і туризм, екологія, історія, інноваційна економіка та геоінформаційні технології взаємодіяли у єдиному дискусійному полі. Підсумкове обговорення підтвердило готовність академічної спільноти до спільних проєктів з міської та регіональної відбудови, розвитку екотуризму, збереження ландшафтного й біологічного різноманіття й популяризації географічної науки. Організаційний комітет ухвалив створити робочі групи для підготовки міжуніверситетських грантових заявок, тематичних польових шкіл та регіональної платформи «Відкрита географія Сумщини», що забезпечить обмін даними між університетом, громадами та громадськими організаціями.

30.04.2024 р. відзначає свій півторадесятилітній ювілей Гетьманський національний природний парк. З цієї нагоди природничо-географічним факультетом, спільно з парком, була організована й проведена Всеукраїнська наукова конференція «Сучасний стан збереження та сталого використання ресурсів природно-заповідних територій України», присвячена 15-річчю створення Гетьманського національного природного парку. Її учасниками стали фахівці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської ОДА, керівники, науковці й співробітники природно-заповідних територій і природоохоронних установ області; науково-педагогічні працівники Природничо-географічний факультету СумДПУ імені А.С.Макаренка, представники інших закладів освіти України.

Учасники конференції пригадали основні етапи створення парку, обговорили основні напрямки діяльності Гетьманського національного природного парку, особливості функціонування природного парку у воєнний час та необхідність подальшого проведення науково-дослідної роботи установи. Науковці парку поділилися з присутніми науковими напрацюваннями за 15 років і планами на майбутнє. Також висвітлювались напрямки розвитку природно-заповідної мережі України і Сумщини та шляхи збереження природних комплексів. Від природничо-географічного факультету з доповіддю "Оцінка  екологічного  стану  р.  Ворскли  та  її  водокористування  у  межах Сумської області" виступила доцент кафедри загальної та регіональної географії О.С. Данильченко, яка представила результати власних досліджень, що проводяться на території Гетьманського НПП.

Вітаємо колектив парку з ювілеєм!