До 90-річчя заснування природничо-географічного факультету
Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

Історія нинішнього природничо-географічного факультету починається з 1930 року. Тоді були створені перші дві кафедри - ботаніки і зоології та секція хімії. Вже на той час на факультеті були обладнані кабінети ботаніки, агробіології та хімічна лабораторія.

У 1933-1934 навчальному році Сумський інститут соціального виховання був реорганізований у Сумський педагогічний інститут з чотирирічним терміном навчання. В числі чотирьох його факультетів був і факультет природознавства (хіміко-біологічний).

Рис. 1. Випуск біологічного відділення 1934 р.

Проте вже у 1935-1936 навчальному році заклад почав функціонувати як Сум­ський державний педагогічний інститут, що мав два факультети - фізико-математичний та біохімічний.

Рис. 2. Випуск хіміко-біологічного факультету 1935 р.

Свого часу факультет, який з об'єктивних причин не раз зміню­вав свою назву, очолювали: Панченко Сергій Ілліч (1930-1934), Чернецький Іван Петрович (1934-1936), Буженко Юхим Петрович (1936-1937), Бугай Петро Маркович (1937-1941), Лукаш Іван Кузьмич (1947-1950 та 1953-1960), Ляшенко Лаврентій Іванович (1950-1953), Польський Борис Миколайович (1960-1967), Стеблянко Михайло Іванович (1967-1976), Сенчурін Єгор Васильович (1976-1997), Більченко Михайло Миколайович (1997-2009), Касьяненко Геннадій Якович (2009-2020). З 2020 р. посаду декана природничо-географічного факультету обіймає кандидат педагогічних наук, доцент Людмила Петрівна Міронець.

У 1937 році назва факультету звучала вже як природничий факультет Сумського державного педагогічного інституту.

Рис. 3. Випуск природничого факультету 1937 р.

У 1940 році було зараховано 30 студентів на біологічний (український сектор) та 30 на хімію (російський сектор).

У 1937 році у м. Суми на площі одного гектара було закладено перший роз­садник ботанічного саду, а згодом розгорнулася робота щодо його розширення й удосконалення з облаштуванням великої кількості ділянок для спостереження за розвитком та селекцією рослин. Освоєння території та планування агробіостанції було доручено кафедрі ботаніки. Тіль­ки в 1940 році на території ботанічного саду було висаджено більш ніж 1.5 тис. дерев і кущів, а в його центрі побудована ботанічна лабораторія. Його директором з 1999 року працює Сергій Анатолійович Будник. Цей об’єкт природно-заповід­ного фонду області, який зараз є пам’яткою садово-паркового мистецтва і має статус державного заказника, розташований на плакорній ділянці та схилах долини р. Стрілка з вилугованими чорноземами. У ньому нараховується більш ніж тисяча видів рослин, з них лише третина - представники місцевої флори, а близько 150 видів належать до рідкісних або таких, що зникають.

У довоєнні роки на факультеті успішно працювали такі відомі науковці і досвідчені педагоги, як ентомолог М.П. Дядечко, геолог І.П. Чернецький, В.І. Коштур, А.І. Завірюха, фізіолог Г.В. Попов, Ю.П. Буженко, І.Н. Литвиненко, хімію викладали професор Василенко І.І., професор Тищенко Ф.С., доцент Федоров С.С.

З початком Великої Вітчизняної війни 15 вересня 1941 року інститут та найцінніше устаткування лабораторій та кабінетів, документи та архівні матеріали був евакуйований до Чкалівської області і до вересня 1943 року не функціонував, відновивши свою діяльність в місті Суми лише у вересні 1943 року у складі фізико-математичного та природничого факультетів.

Працівники тоді з сумом констатували, що велика частина обладнання, устаткування, посуду, навіть, реактивів та рослин, була розграбована або знищена загарбниками. Тоді навіть було створено спеціальну комісію, яка склала акт про збитки, нанесені педагогічному інституту. По кафедрам природничого факультету вони склали загалом близько 842400 руб.

Рис. 4. Акти про збитки, нанесені педагогічному інституту.

Після війни інститут розмістився на вулиці імені Ф. Дзержинського.

У перші повоєнні роки Сумський державний педагогічний інститут опинився у більш несприятливих умовах, ніж у довоєнний період. Викладацькому та студентському складу довелося здійснити колосальну роботу щодо відбудови і налагодження нормальної життєдіяльності ЗВО. Проте тривалий час навчально-матеріальна база була вкрай незадовільною. Заняття проходили в напівпідвальних кімнатах, студенти юрбилися на лавах і наспіх зроблених ними ж столах. Як згадувала викладач Г. Мурашківська у своїх спогадах: «Холод був такий, що чорнила замерзали в чорнильниці». У кабінетах не вистачало обладнання й матеріалів, не було навіть ізольованого двору, читального та спортивного залів. Улітку заняття з фізкультури проводилися на вулиці, взимку – у невеликих класних кімнатах. Згодом під спортивний зал було пристосовано приміщення костьолу. Долаючи матеріальні труднощі, викладачі та студенти працювали в допоміжному господарстві інституту, на лісозаготівлях.

У серпні 1944 року в його стінах відбувся перший післявоєнний випуск спеціалістів – дипломи були вручені 12 вчителям математики та 8 вчителям біології.

У 1946 році в історії інституту сталася дуже приємна подія - на­вчальний заклад переїхав на вул. Троїцьку (колишня вул. Дзержинського), де міська влада передала під навчальні корпуси три будинки колишньої Олександрівської (нині - класичної) гімназії. Це дозволило не лише значно збільшити аудиторний фонд, а й ство­рити деякі нові навчальні кімнати. Уже в 1946-1947 обладнувалися аудиторії, хімічна лабораторія, кабінети зоології, ботаніки, фізіології. Зокрема кафедра хімії отримала кілька кімнат на першому поверсі будинку по вул. Дзержинського (Троїцька). Були обладнані навчальні лабораторії аналітичної неорганічної і органічної хімії у пристосованих приміщеннях, а лабораторія біохімії навіть у напівпідвальному приміщенні. Лабораторії в основному були забезпечені хімічним посудом, реактивами, мали ряд приладів для забезпечення навчально-дослідної роботи студентів. На заняттях фізичної і аналітичної хімії студенти користувалися РН-метрами, фотоколориметрами, термостатами, віскозиметрами, електричними приладами, досліджували властивості розчинів, вимірювали електродні потенціали, електропровідність, напругу хімічних джерел струму і т. ін.

Поступово збільшувався контингент студентів, а отже, і кіль­кість випускників педагогічного інституту. На початок 1947-1948 навчального року на природничому факультеті навчалося 129 студентів. У цей період великого значення набувало зміцнення зв'язків навчального закладу зі школою та виробництвом. Тому при­родничий факультет СумДПІ мав чітко виражений сільськогосподарський нахил.

Комплектація викладацького складу кафедр факультету, за незначними виключеннями, проводилася в основному за рахунок випускників природничого факультету, відмінників у навчанні та осіб, які мали досвід педагогічної роботи.

У післявоєнний період на факультеті працювали: фізіологи М.Т. Тарабріна; А.Ю.Хрупало, І.П.Барсук, В.А.Гурин, Л.М.Педосенко; Е.В.Середенко, зоологи О.П.Чабан, Т.В. Родіонова, Т.С Чупіс, геолог Г.Г. Мурашківська, гістолог А.І. Завірюха, фізіолог А.Г. Масаригін, еколог і теріолог В.О. Межжерін; викладачі хімії М. С. Ревіна, М. Д. Бонь, І. К. Лукаш, А. Ю. Хрупало, А. Ф. Павловська, К. К. Баракаєва, Г. С. Бурова, В. І. Лиман та інші.

З середини ХХст. на природничому факультеті велася підготовка вчителів за подвійними спеціальностями – «біологія і хімія», «біологія і основи сільського господарства» з п’ятирічним терміном навчання. Набори студентів на перший курс денного відділення були 50 або 75 осіб. Конкурси абітурієнтів становили 4 – 5 осіб на одне місце, що надавало можливість здійснити якісний набір. Плани набору і випуску фахівців чітко контролювало Міністерство освіти УРСР. Розподіл випускників відбувався урочисто у присутності працівників Сумського обласного відділу освіти в кабінеті ректора у навчальні заклади не тільки Сумщини, але й до усіх областей України за місцями, які надавало управління кадрів Міністерства освіти УРСР. Для абітурієнтів з виробничим стажем конкурс при зарахуванні на перший курс був окремий. На заочний відділ при зарахуванні студентів переваги мали особи, які працюють у навчальних закладах. Для фахової підготовки студентів природничого факультету за угодами з підприємствами м. Суми використовувалася їх лабораторна база. Студенти старших курсів проходили тривалу навчальну практику з хімічної технології в цехах Сумського ВО «Хімпром», де знайомилися з виробництвом сульфатної кислоти і мінеральних добрив, відвідували цехи фарфорового заводу, лабораторії «Біофабрики» та інші виробництва.

У кінці 60-х років набір студентів на природничий факультет збільшився до трьох груп з двох спеціальностей: 1) біологія, хімія та основи с/г; 2) біологія та англійська мова. План набору першокурсників становив 75 осіб. Відповідно зростав і штат кафедр.

В цей час до різних установ було направлено низку випускників та співробітників факультету для наукової підготовки. Зокрема, Михайло Євгенович Матвієнко, Чиванов Вадим Дмитрович, Шевченко Сергій Миколайович, Книш Микола Петрович, Валерій Васильович Бугаєн­ко, Дігтяренко Н.М. та Єрмоленко І.М., Надія Натанівна Чайченко, Єгор Васильо­вич Сенчурін та інші, більшість із яких надовго пов’язали свою наукову та педагогічну діяльність із рідним факультетом.

У 70-х роках було розпочато активне нарощування матеріальної бази педагогічного інституту. Керівництвом області і міста був виділений майданчик для будівництва студентського містечка у Роменському мікрорайоні. У 1972 році був зданий будівельниками головний п’ятиповерховий навчальний корпус, де і розташувалися кафедри ботаніки, зоології та хімії. Кафедра ботаніки отримала 12 кабінетів (весь третій поверх) і дві лабораторії на четвертому поверсі (які, правда, невдовзі перейшли до кафедри хімії) і була добре обладнана мікроскопами, (могли паралельно працювати 2 підгрупи), ручними та штативними лупами, колориметрами, спектрометрами, проекторами ЛЕТІ, кодоскопами, кіноустановками, епідіаскопами, фотоапаратами та ін. Часто обладнання замовляли за каталогами. Реактивів та лабораторного посуду в той час було закуплено стільки, що кафедра працює на тих запасах і до нинішнього часу. Були закуплені мікропрепарати на курс ботаніки та систематики рослин, муляжі плодів та овочів, моноліти різних типів ґрунтів та ін. Навчальний процес обслуговували лаборанти. Це був навчально-допоміжний склад. Для занять з ботаніки, систематики рослин, фізіології, рослинництва та інших дисциплін фіксували в спирті роздатковий матеріал - стебла, листки, квітки, суцвіття, плоди (по окремих видах в різному посуді). Сушили гербарні зразки, готували снопики, збирали колекції плодів та насіння. Коренеплоди, бульби зберігалися на агробіостанції в льоху, а взимку їх підвозили на лабораторні заняття. З 1962 року на кафедрі почали працювати Сухарєва Іраїда Харитонівна, Ковтун Валерія Андріївна, Карпенко Катерина Кіндратіївна та Закорко Надія Георгіївна. Кожна з цих чотирьох осіб внесла певний внесок у розвиток кафедри і сумлінно трудилися, пройшовши шлях від лаборанта до доцента. У 60-ті роки на кафедрі з’являються викладачі з базовою університетською освітою. Так, переїхали до Сум сім’я Польських Борис Миколайович і Ольга Яківна. Вони закінчили МГУ, аспірантуру, захистили дисертації.

Рис. 5. Засідання каф. ботаніки 23 березня 1977 р.
(зліва направо) Пєлєвіна Л.В., Стеблянко М.І., Пріщенко Л.О., Польський Б.М., Закорко Н.Г.

Кафедра хімії отримала шість спеціалізованих хімічних лабораторій для проведення лабораторних, практичних занять і три кімнати для виконання наукових дослідницьких робіт. На кафедрі працювали Абраменко С.А., Плеханов В.Г. В середині 70-х років на кафедру хімії Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка після успішного захисту дисертацій повернулися Чайченко Н.Н., Сенчурін Є.В., Бугаєнко В.В. Переїхали до Сум з Умані випускники хімічного факультету Чернівецького університету кандидат хімічних наук, доцент Юхоменко М.М. і фахівець з аналітичної хімії Юхоменко М.А. Переїхала до Сум з Ростова-на-Дону доктор наук, професор, біохімік Ужако П.В.

Рис. 6. Перші заняття в хімічних лабораторіях природничого факультету

Кафедра зоології облаштувалася на 2 поверсі. В різні роки на кафедрі працювали методисти Є.В.Середенко, С.М. Шевченко, гідробіолог Хурсенко С.В., Н.П.Зачотнова, Л.Г.Соколов, біохімік П.В. Ужако, патологоанатом і фізіолог І.І. Яновський, протистолог В.М. Кравченко, фізіологи Л.М.Басанець, І.Є. Пустовгар, В.Л.Зільман, С.Л.Зільман, А.М.Помозов, В.Д.Чиванов, С.М.Дмитрук, анатом Л.М. Мазанова, орнітологи М.Є. Матвієнко, М.П.Книш, гідробіолог Р.В. Бабко, арахнолог В.А. Гнелиця, А.М.Дериземля, Є.О. Лебідь та ін.

У 1979 р. у Сумському педінституті з’явилася секція географії та було проведено перший набір студентів на спеціальність «Вчитель географії та біології». А вже у 1982 році розпочала своє існування кафедра географії, чому сприяла активна діяльність відділу Географічного товариства. З 1982 до 1986 року кафедру очолював кандидат географічних наук, доцент П.Р. Кулик. Після першого випуску вчителів географії, знову ж таки зусиллями Географічного товариства, факультет отримав назву природничо-географічний.

У перші роки діяльності кафедри географії і товариства переважала популяризаційна та лекційно-освітня робота з населенням області. Але в цей же час проводяться дослідження ґрунтового покриву (Б.М. Польський), агрокліматичних (В.О. Тюлєнєва) та природно-рекреаційних ресурсів (Л.І. Нікітенко), корисних копалин Сумщини (Г.П. Крейденков, В.В. Добрачова).

У 1986-1987 роках обов’язки завідувача кафедри географії виконував кандидат географічних наук, ст. викладач В.Ю. Рябой, а починаючи з 1987 року – кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Г.П. Крейденков. Головою Сумського відділу Географічного товариства у 1983-1994 рр. був доцент Б.М. Нешатаєв (з 1992 р. – доктор геогр. наук, професор), за активної участі якого започатковується щорічний збірник наукових праць «Питання реґіональної географії Сумського Придніпров’я». В цей час досягається певний баланс між природничо- та суспільно-географічними дослідженнями, з’являються публікації присвячені вивченню населення і господарства області (М.І. Білик, О.В. Черняков, Г.Г. Леонтьєва).

Рис. 7. Вигляд герба природничо-географічногофакультету, 1985 рік

На чотирьох кафедрах природничо-географічного факультету здійснюється плідна науково-дослідна робота, основними напря­мами якої є: природно-ресурсний потенціал Сумської області та за­ходи щодо його раціонального використання і збереження; фауна Північно-Східної України в умовах антропогенного впливу; геохімія природних та антропогенних геосистем Сумського Придніпров'я; ландшафтний аналіз територій та раціональне природокористу­вання; проблеми методики вивчення біологи та хімії в школі; фізико-хімічна взаємодія н іонних розплавах; синтез та дослідження біоактивних речовин.

З 1986 року до виконання госпдоговірних робіт під керівництвом професора Михайла Івановича Стеблянка була залучена кафедра ботаніки. Досліджувалися впливи аеротехногенних забруднень на рослинність, вивчалися природні ресурси лікарських рослин області, згодом досліджувалося поширення на Сумщині рослин, занесених до Червоної книги України та обласного списку.

Кафедрою хімії проведилися госпдоговірні дослідження із фізичної хімії іонних розчинів під керівництвом Бугаєнка В.В., мас-спектрометрії та органічного синтезу під керівництвом Юхоменка М.М. Завдяки чому було зміцнено і матеріальну базу, створено та обладнано лабораторії фізико-хімічного аналізу, органічного синтезу.

На кафедрі географії у 1991-1993 рр. виконується госпдоговірна тема з геоекологічного дослідження басейну р. Псел в межах Сумської області; географи приймають активну участь в польових геологічних (Г.П.Крейденков, В.В.Добрачова), гідро-метеорологічних (В.О.Тюленєва), геохімічних (О.В.Бова) та інших дослідженнях, розробці методики оцінки антропогенного навантаження на природні комплекси (С.І.Сюткін, В.О.Мартиненко). Виконується низка госпдоговірних тем, зокрема, пов’язаних з паспортизацією малих річок Сумщини (В.О.Тюленєва), досліджується система шкільного обслуговування, виявляються села “групи ризику” (Г.Г.Леонтьєва) та ін.

За­гальний обсяг робіт за госпдоговірною тематикою, виконаних кафе­драми СумДПІ, сягав 300 тисяч карбованців на рік. Це досить високий показник для тогочасних педагогічних вищих навчальних закладів.

Але слід зазначити, що і суспільне життя вирувало на факультеті постійно. Весь колектив був залучений до виконання громадсько-корисної роботи. Проводились різні суботники (прибирання території, посадка дерев), часто допомагали в колгоспах на сезонних роботах. І особливе місце займала художня самодіяльність. Всі факультети кожного проводили звітні концерти за участю співробітників та викладачів. Не відставав і природничий. Він славився своїми співочими викладачами: Сенчурін Є.В., Карпенко К.К. Співали у збірному хорі факультету і Глущенко Г.Г, Зільман В.Л., Бова О.В., Пустовгар І.Є., Шевченко С.М., Закорко Н.Г., Сенчуріна В.М., Шевченко А.,А., Дудченко М.С.

Рис. 8. Хор природничо-географічного факультету

Сьогодні природничо-географічний факультет є головним осередком з підготовки фахівців з біології, географії та хімії. Наразі підготовку студентів природничо-географіного факультету успішно ведуть досвідчені викладачі, а саме: 1 доктор наук та 20 кандидатів наук. На кафедрі біології людини та тварин: теріолог І.Р Мерзлікін, ентомолог О.В. Говорун, В.С. Латишев, у галузі фізіології людини і тварин плідно працюють В.І. Шейко, О.О. Пташенчук, О.А. Касьяненко, у галузі методики викладання біології – С.Е. Генкал. Викладачі кафедри загальної біології та екології: Москаленко М.П., Данько Я.М., Вакал А.П., Литвиненко Ю.І., Міронець Л.П., Торяник В.М. Викладачі кафедри хімії та методики навчання хімії: фахівець із аналітичної хімії Більченко М.М., фахівець з методики навчання хімії Бабенко О.М., фахівець із фізико-колоїдної хімії Касьяненко Г.Я., фахівець із хімії ВМС Скляр А.М., фахівець з органічної хімії Харченко Ю.В. Викладачі кафедри загальної та регіональної географії: О.В. Бова, А.О. Корнус, Б.М. Нешатаєв, О.Г. Корнус, О.С. Данильченко, С.І. Сюткін.

На факультеті до 2021 року працювали наукові школи:

1) Нешатаєва Бориса Миколайовича, д.геогр.н., проф. з проблем геоекологічного та соціально-економічного розвитку регіону.

Основними напрямами наукових досліджень наукової школи є найбільш актуальні геоекологічні та соціально-економічні проблеми регіонального розвитку Сумської області.

2) Чайченко Надії Натанівни, д.пед.н., проф. з проблем теорії та методики навчання хімії, теорія і методики професійної освіти.

Основними напрямами наукових досліджень наукової школи є:

• узагальнення та систематизація знань з хімії учнів профільних класів середньої загальноосвітньої школи;
• формування прогностичних умінь в учнів основної школи в процесі вивчення хімії;
• формування знань з основ біохімії в учнів класів біолого-хімічного профілю навчання;
• формування дослідницької компетентності майбутніх учителів хімії та біології в системі вищої освіти;
• формування предметної компетентності з біонеорганічної хімії у студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації;
• методика навчання хімії іноземними слухачами підготовчих факультетів.

У 2020-2021 н.р. на факультеті продовжує працювати наукова школа Шейка Віталія Ілліча д.б.н., проф. з проблем імунорегуляції функцій організму та функціональних взаємозв’язків нервової та імунної системи.

Основними напрямами наукових досліджень наукової школи є імунологія, фізіологія ВНД, адаптаційні реакції організму до екзогенних та ендогенних факторів середовища.

Викладачі факультету є авторами відомих в Україні підручників та навчальних посібників для вищих та загальноосвітніх навчаль­них закладів. Так, професор М.І. Стеблянко очолив колектив авторів підручника з ботаніки, професор Н.Н. Чайченко - відомий спеціаліст з методики навчання хімії, створила кілька навчальних посібників для практичних занять з хімії. Доценти Г.Г. Леонтьєва, А.О. Корнус, О.В. Нова, С.І. Сюткін - автори кількох підручників та навчальних по­сібників з фізичної та економічної географії. Викладачами кафедри ботаніки здійснено видання підручників з генетики та методики на­вчання біології. Доцентами Б.М. Польським і В.М. Торяник створено сучасний посібник для школи «Основи біології». Доценти кафедри хімії М.М. Більченко, О.О. Гиря, А.М. Скляр є авторами підручників з хімії для університетів та шкіл.

Високий науковий потенціал кафедр природничо-географічного факультету дає можливість співпрацювати з науковими заклада­ми Національної академії наук України, Інститутом ботаніки іме­ні М.Г. Холодного ПАН України, Інститутом зоологи імені І.І. Шмальгаузена МАМ України. Інститутом загальної та неорганічної хімії імені В.І. Вернадського МАМ України. На факультеті виконуються численні дослідження на замовлення Міністерства освіти і науки України, обласного державного управління з охорони природи та природних ресурсів.

Випускники факультету згідно з освітньою кваліфікацією мають право працювати за професійним спрямуванням біолога, географа або хіміка у відповідних галузях господарсько-економічної діяль­ності, вчителями загальноосвітніх навчальних закладів, виклада­чами або науковцями закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, у системі соціальної, виховної та психологічної профілак­тики і реабілітації, здійснювати організацію туристичної та краєз­навчої діяльності.

Високий науково-педагогічний рівень викладачів та належна матеріально-технічна база факультету дають можливість надавати студентам якісні освітні послуги. Доказом цього с ціла низка зна­них випускників, серед яких - народні депутати України кількох скликань Григорій Петрович Дашутін, Олег В’ячеславович Медуниця і Володимир Петрович Шульга (останні двоє свого часу були, відповідно, заступником і головою Сумської обласної державної ад­міністрації), відомі освітяни - народний учитель СРСР Володимир Сергійович Пігуль і заслужений вчитель України Олексій Олексійо­вич Гиря, поет-гуморист Григорій Львович Єлишевич, проректор СумДПУ імені A.C. Макаренка Юрій Михайлович Штика та багато інших.