Замовник дослідження: Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації. 

Робота виконана у 2020 році.

Вартість робіт 110000 грн.

Керівник НДР: к.б.н., доцент О.В. Говорун

Виконавці проекту:

• Мерзлікін І.Р., доцент кафедри біології та методики навчання біології;
• Хоменко С.В., науковий співробітник Мезинського національного природного парку.

Об’єкт дослідження: чорний лелека, хижі птахи, рідкісні види тварин Конотопського району.

Предмет дослідження: чисельність та поширення чорного лелеки та хижих птахів в лісових масивах Конотопського району, місця гніздування хижих птахів та чорного лелеки, території потенційні для створення об’єктів ПЗФ, реєстрація рідкісних видів тварин.

Мета роботи – дослідити чисельність, поширення, гніздування чорного лелеки та хижих птахів в лісових масивах Конотопського району, зареєструвати рідкісні види тварин на дослідженій території, визначити території придатні для створення об’єктів ПЗФ.

Дослідження проведено в червні-жовтні на заліснених ділянках в заплаві річки Сейм, та на інших територіях Конотопського району.

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є обов’язковою умовою сталого (збалансованого) розвитку кожної країни.

За період досліджень при обстежені лісових масивів Конотопського району було зареєстровано 17 видів рідкісних та червонокнижних тварин, із яких 4 види безхребетних і 13 видів хребетних (12 видів птахів і 1 вид ссавців).

Виявлені місця скупчень чорних лелек в Конотопському районі на заплавних луках і борових терасах. В околицях сел Прилужжя, Мутин і Камінь існує гніздове угрупування в кількості 3-4 пар. Для виявлення гнізд чорного лелеки необхідні подальші дослідження цієї місцевості в ранньовесняний період.

Виявлена гніздова територія однієї пари змієїдів і трьох пар сірого сорокопуда.

Пропозиції наведені у звіті.

Досвід нашої роботи в лісах Сумщині та аналіз літератури присвяченої хижим птахам дав змогу виробити ряд попередніх рекомендацій зі збереження популяцій хижих птахів в умовах Східної України:

Обмеження термінів проведення рубок періодом з 1 листопада по 1 лютого в борах і з 1 листопада по 1 березня в нагірних дібровах.

• Заборона проведення суцільних рубок та істотне обмеження вибіркових рубок на територіях та обєктах ПЗФ
• Як на територіях ПЗФ, так і на неохоронюваних територіях державного лісового фонду організувати охоронні зони навколо гнізд: для яструба малого (Accipiter nisus) – радіусом 300 м, великого підорлика (Aquila pomarina) – 1000 м; на територіях лісового фонду поза ПЗФ організувати охоронні зони навколо гнізд канюка звичайного (Buteo buteo) радіусом 250-300 м, орла-карлика (Hieraaetus pennatus) – 300 м.
• На територіях природно-заповідного фонду доцільним може бути проведення біотехнічних заходів із залучення птахів на гніздування в межі охоронюваної території.
• Заборона на проведення суцільних рубок в борах природного походження старше 100 років і дібровах старше 120 років (лісостепова і степова природні зони).
• При проведенні суцільних рубок в лісових масивах молодших за 100-120 років необхідною умовою збереження гніздових біотопів є залишення недоторканими невеликих острівців лісу площею 1-5 га / 1 км^²території.
• Відмова від практики створення протипожежних розривів шириною близько 100 м в борах. Серед негативних аспектів створення протипожежних розривів – відсутність як такої їх протипожежної функції, ширина розриву навіть в 200 метрів не є перешкодою для вогню, а відкритий простір розриву, зарослий куничником, що має властивості «аеродинамічної труби», навпаки, підсилює пожежі.
• Необхідно терміново припинити подальше розорювання заплавних лук.
• Необхідно розширити територію зоологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Урочище Баромля» за рахунок приєднання до неї заплавних лук, що прилягають до неї.
• Для ознайомлення працівників лісового господарства й інших зацікавлених осіб із біологією чорного лелеки, а також із метою популяризації знань про цей вид необхідно надрукувати плакати і брошури «Збережемо чорного лелеку».
• Бажано розпочати встановлення штучних платформ для гнізд чорного лелеки в місцях, де птахам важко знайти гніздове дерево через значне омолодження лісів, а також під житлові гнізда, що впали з різних причин.