Колекція ліній дрозофіл

На кафедрі загальної біології та екології СумДПУ імені А.С.Макаренка постійно (з 1980-х років) підтримується «Колекція ліній дрозофіл». «Колекція ліній дрозофіл» включає лінію дикого типу та лінії, переважно, з генними мутаціями.

Види роду Drosophila (плодова або оцтова мушка), зокрема Drosophila melanogaster, є класичним модельним об’єктом генетики, використання якого у науці та викладацькій практиці і до тепер лишається актуальним. Цей об’єкт є порівняно недорогою та зручною модельною і тест-системою у галузі не лише генетичних, а й екологічних досліджень (цей об’єкт є порівняно недорогою та зручною тест-системою, за допомогою якої провадиться екологічний моніторинг та первинна оцінка мутагенної дії речовин, сполук, ліків, впливу фізичних факторів).

Наразі, «Колекція ліній дрозофіл» використовується для проведення практичних та лабораторних занять із таких дисциплін, як «Генетика з основами селекції» та «Генетичний аналіз» (викладач – кандидат біологічних наук, доцент В.М.Торяник). Достатня кількість мутантних ліній дрозофіли, яка представлена в колекції, дозволяє пропонувати кожному студенту індивідуальне завдання.

При проведенні практичних занять з курсу «Генетика з основами селекції», який є обов'язковим для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, студенти знайомляться з біологією, морфологією, генетикою дрозофіли і основами генетичної номенклатури. На лабораторних заняттях студенти засвоюють основні правила роботи з плодовою мушкою. Робоча програма навчальної дисципліни «Генетика з основами селекції» передбачає для кожного студента лабораторні роботи, що включають самостійний аналіз характеру успадкування аутосомних та/або зчеплених зі статтю ознак, а також побудову генетичних карт хромосом дрозофіли.

Знання, уміння та навички із загальної генетики логічно поглиблюються у спеціальному курсі «Генетичний аналіз», що викладається студентам-магістрантам першого року навчання за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). У «Колекції» наявні лінії, які дозволяють аналізувати різні типи успадкування ознак, експресивність ознак; виявляти різні типи взаємодії неалельних генів; визначати групу зчеплення, у якій локалізований ген, та локус гена тощо. Також, магістранти опановують методику приготування тимчасових препаратів політенних хромосом слинних залоз личинок дрозофіли, що надає студентам можливість самостійно аналізувати цитогенетичні ефекти хромосомних перебудов. На заняттях передбачено індивідуальний аналіз тимчасових препаратів політенних хромосом дрозофіли, виготовлених зі слинних залоз личинок третього віку, гетерозиготних за транслокаціями, інверсіями в Х-хромосомі, за делеціями. Важливо, що студенти мають можливість одночасно аналізувати хромосомні перебудови та фенотипи імаго мутантних ліній.

Підтримання, збереження та розвиток «Колекції ліній дрозофіл» на кафедрі здійснюється завдяки співпраці з такими освітніми установами, як Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, зокрема, кафедрою генетики і цитології, «Колекції ліній дрозофіл» якої у 2013 році, був присвоєний статус Національного надбання України, і кафедрою загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Колектив викладачів та співробітників кафедри, який опікується утриманням, збереженням та розвитком наукового об’єкта – «Колекція ліній дрозофіл», готовий до співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами та іншими освітніми установами, щодо надання ліній D. melanogaster для проведення лабораторних занять шкільного курсу біології та наукових досліджень, для виконання школярами робіт МАН, а також консультацій щодо цільового добору ліній для певних потреб та умов культивування.

Гербарій кафедри загальної біології та екології

Поступове накопичення гербарного матеріалу на кафедрі ботаніки (нині – загальної біології та екології) розпочалося у кінці 40-х років ХХ століття і пов'язане з ім'ям завідувача кафедри І. Н. Литвиненка. Створення гербарної колекції було пов’язано із необхідністю забезпечити наочним матеріалом навчальний процес для студентів І та ІІ курсів, що вивчали морфологію та систематику рослин. Під керівництвом І. Н. Литвиненка проводилися збір, висушування та монтування гербарію вищих судинних рослин під час проведення польових практик і власних експедиційних виїздів.

Поступово розширювалася і площа зберігання гербарних зразків. Спочатку гербарій знаходився в шафах кафедри ботаніки, потім – у лаборантській кімнаті. Зараз він розміщений на кафедрі загальної біології та екології в окремій кімнаті центрального навчального корпусу університету.

У 70-х рр. ХХ ст. К.К. Карпенко було започатковано мікологічний гербарій (фунгарій), який сьогодні є складовою частиною гербарію університету. Збір зразків спочатку проводився під час виконання нею дисертаційного дослідження на тему: «Пластинчатые и трубчатые шляпочные грибы (порядки Boletales, Russulales, Entolomatales, Tricholomatales, Amanitales, Agaricales) северо-востока Левобережной Украины». Після захисту дисертації К.К. Карпенко гербарій продовжував поповнюватися гербарними зразками макроміцетів Сумської та суміжних (Полтавської, Чернігівської) областей. Починаючи з 2006 року на кафедрі під керівництвом Ю.І. Литвиненко проводиться активна робота по вивченню мікроміцетів Сумщини та України, особлива увага приділяється грибам природно-заповідних об’єктів, гербарні зразки з територій яких інсеруються до університетського гербарію. Дублікати нових та рідкісних для території України видів передаються до мікологічного гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

Сьогодні гербарний фонд кафедри загальної біології та екології представлений близько 6 000 аркушами судинних рослин і поділений на загальний гербарій (гербарій судинних рослин, мікологічний гербарій) та особисті колекції. Особисті колекції представлені гербаріями судинних рослин – І. Н. Литвиненка, Л. Лебідь, Г. Кужель, О. В. Губенко та гербарієм сумчастих грибів Ю. І. Литвиненко.

Гербарні аркуші судинних рослин вкладені в картонні папки і зберігаються в дерев'яних шафах. Більша частина цих фондів змонтована і розкладена за системою А. Тахтаджяна. Гербарні зразки зберігаються на паперових підкладках 42 × 28 см та 30 × 21 см. Мікологічні гербарні зразки зберігаються у паперових пакетах за розмірами зразків.

Особиста колекція І. Н. Литвиненка налічує близько 750 гербарних зразків вищих рослин і датована 1930–1960 роками. Географічно колекція охоплює майже всі адміністративні райони Сумської області, наявні окремі збори з високогір'я Карпат та Полтавської та арківської областей.

Гербарні колекції Л. Лебідь (близько 450 аркушів, 1973-1975 роки), Г. Кужель (близько 400 аркушів, 1980-1990 роки), О. В. Губенко (близько 350 аркушів, 90-ті роки ХХ століття) представлені зразками, які були зібрані на території Сумської області.

Гербарна колекція Ю. І. Литвиненко налічує близько 200 мікологічних зразків, зібраних у 2004–2020 роках майже в усіх адміністративних районах Сумської області, а також на територіях об’єктів природно-заповідного фонду України: Чорноморському та Карпатському біосферних заповідниках, природному заповіднику «Михайлівська цілина», національних природних парках «Деснянсько-Старогутський», «Гетьманський», «Ічнянський», «Мезинський», «Олешківські піски», «Джарилгацький», регіональному ландшафтному парку «Сеймський».

Також окремо представлені гербарні колекції заповідників «Михалівська цілина» та «Асканія нова», дендрологічного парку «Кияницький», Карпат та Криму.

Гербарні матеріали використовуються для виконання практичних і лабораторних занять із курсів «Ботаніка», «Мікологія», «Загальна екології», «Фітопатологія», «Основи сільського господарства», «Лікарські рослини». Протягом звітного періоду матеріали гербарію використовувалися для написання курсових, кваліфікаційних та дисертаційних робіт, написання статей та монографій.