Історія кафедри біології людини та тварин

Історія кафедри біології людини та тварин починається з часу становлення Сумського педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка. Кафедра була створена у 1930 році. У різні роки кафедра мала різні назви: кафедра зоології, згодом – кафедра зоології, анатомії та фізіології людини і тварин, а з 2014 року – кафедра біології людини та тварин.

Ще з 1930-х років тут успішно працювали такі відомі науковці і досвідчені педагоги, як: зоологи М. П. Дядечко, О. П. Чабан, Т. В. Родіонова, Т. С Чупіс, фізіологи Г. В. Попов, М. Т. Тарабріна, А. Ю. Хрупало, І. П. Барсук, В. А. Гурин, Л. М. Педосенко, А. Г. Масаригін, гістолог А. І. Завірюха, геологи І. П. Чернецький, Г. Г. Мурашківська, еколог і теріолог В. О. Межжерін.

Пізніше на кафедрі працювали методисти Є. В. Середенко, С. М. Шевченко, гідробіолог С. В. Хурсенко, Н. П. Зачотнова, Л. Г.Соколов, А. М. Помозов, В. Д. Чиванов, біохімік, професор П. В. Ужако, патологоанатом і фізіолог, професор І. І. Яновський, анатом Л. М. Мазанова, протистолог В. М. Кравченко, фізіологи Л. М. Басанець, О. І. Іванова, І. Є. Пустовгар, В. Л. Зільман, С. Л. Зільман, С. М. Дмитрук, Л. М. Гуніна, орнітологи М. Є. Матвієнко, М. П. Книш, Є. О. Лебідь, гідробіолог Р. В. Бабко, арахнолог В. А. Гнелиця, ентомолог А. М. Дериземля та ін. Вони збагатили науковий доробок кафедри, залишили по собі добрі трудові й наукові традиції та вагомий внесок в скарбницю пам’яті. 

В аудиторіях і лабораторіях кафедри отримали фахові знання, набули ґрунтовну наукову та педагогічну підготовку тисячі студентів біологічного та інших факультетів.

Кафедра зоології, анатомії та фізіології людини та тварин, 2008 рік

Кафедра зоології, анатомії та фізіології людини та тварин, 2010 рік

Кафедра зоології, анатомії та фізіології людини та тварин, 2014 рік

Кафедра біології людини та тварин, 2016 рік

За весь період кафедру очолювали одинадцять завідувачів:

• Чернецький Іван Петрович (з 1934 по 1954 р.);
• Чупіс Тихон Степанович (з 1954 по 1966 р.);
• Масаригін Альберт Георгійович (з 1966 по 1978 р.);
• Матвієнко Михайло Євгенович (з 1978 по 1983 р., з 1989 по 1993 р.);
• Яновський Іван Іванович (з 1983 по 1988 р.);
• Кравченко Валентин Мусійович (з 1993 по 2001 р.);
• Книш Микола Петрович (з 2001 по 2003 р.);
• Лебідь Євген Олександрович (з 2003 по 2004 р., з 2007 по 2012 р.);
• Мерзлікін Ігор Романович (з 2004 по 2007 р.);
• Гуніна Лариса Михайлівна (з 2017 по 2018 р.);
• Говорун Олександр Володимирович (з 2012 по 2017 р., з 2018 по 2021 р.).

Протягом 2010–2020-х рр. підготовку студентів з дисциплін кафедри успішно здійснювали досвідчені викладачі: дослідник тваринного світу теріолог доц. І. Р. Мерзлікін та ентомолог доц. О. В. Говорун, фізіологи проф. В. І. Шейко, старший викл. О. А. Касьяненко, старший викл. О. О. Пташенчук, фахівець у галузі методики викладання біології – доц. С. Е. Генкал. До 2021 р. кафедру очолював канд. біол. наук, доц. О. В. Говорун.

Починаючи з 2000-х років основними напрямами наукових досліджень кафедри стали:

• вивчення фауни та екології тварин Північно-Східної України в умовах антропогенного тиску;
• методологічна підготовка фахівців, формування професійної компетентності майбутніх вчителів біології, фундаменталізація змісту біологічної освіти;
• вікові особливості морфофункціональних і психофізіологічних показників та адаптаційних можливостей організму в сучасних екологічних та соціально-економічних умовах.
• імунологія, фізіологія ВНД, адаптаційні реакції організму до екзогенних та ендогенних факторів середовища.

На кафедрі функціонувала наукова школа професора В. І. Шейко, серед досліджуваних проблем якої:

• функціональні взаємозв’язки між нервовою системою та імунною;
• функціональні зміни в нервовій та імунній системі під впливом радіації;
• вплив геохронокліматичних факторів на імунну систему;
• вплив канабіноїдів на патофізіологічні зміни в стінках судин;
• системний імунітет та артеріальна гіпертензія;
• вплив імуностимуляторів на імунологічні та біохімічні константи на фоні фізичних навантажень.

В аудиторіях, лабораторіях та зоологічному музеї кафедри студенти опановували сучасні знання з історії біології, зоології, цитології, гістології, ембріології, анатомії та фізіології людини і тварин, біогеографії, імунології, педагогічних технологій в біологічній освіті, методики навчання біології та природознавства.

Науковці кафедри разом із студентами та працівниками інших вищих навчальних закладів та наукових установ щороку здійснювали експедиції у різні регіони України. Проводили багаторічний моніторинг стану фауни Сумщини, зокрема, дослідження з екології багатьох видів безхребетних і хребетних тварин. Особливий інтерес був до регіонально-рідкісних видів тварин та видів, які включені до Червоної книги України. Проводили пошуки та обстеження нових територій з метою створення природних резерватів, екологічні дослідження різноманітних водних об’єктів. За участі науковців були організовані й проведені наукові конференції, науково-практичні семінари. Усе це в тісній співдружності з науковцями інших кафедр і факультетів університету. Нажаль, після закриття кафедри, науковий потенціал суттєво знижено, інтенсивність всіх вищезгаданих досліджень значно скоротилась.

Важливим етапом навчальної та наукової підготовки студентів є тривала польова зоологічна практика, що проходила на території біологічного стаціонару у мальовничій місцевості біля с. Вакалівщина Сумського району. З 2014 р. на базі біостаціонару зусиллями викладачів та студентів природничо-географічного факультету проводилась літня біологічна школа. Слухачами школи були учні 7-11 класів закладів освіти м. Суми та Сумської області, деякі з яких є учасниками і переможцями Всеукраїнських учнівських біологічних олімпіад і турнірів. Програма школи включала екскурсії, лекції та практичні заняття з зоології безхребетних та хребетних тварин, паразитології, гідробіології, палеонтології, ботаніки і мікології.

Закріплення знань та отримання первинних професійних умінь і навичок фахівців біологічного напряму відбувалась також під час дальньої комплексної практики з біології. Знайомство з тваринним і рослинним світом України, різноманіттям ландшафтів, природних зон, красою природи рідної держави, пам’ятками природи та історії були невід’ємними частинами цієї практики.

Кафедра загальної біології та екології одна із найстаріших кафедр Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Вона була створена як кафедра ботаніки в серпні 1930 року при агробіологічному відділенні, коли Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка (нині) отримав статус Сумського інституту соціального виховання.

За час існування кафедрою ботаніки керували десять завідувачів: Ю.П. Буженко (1930-1938рр.); І.Н. Литвиненко (1938-1940); (1950-1953); С.О. Мулярчук (1943-1950); З.П. Шапошнікова (1953); Н.М. Панафутіна  (1953-1958); Б.М.Польський (1958-1959); О.І. Летковський (1959-1961); Н.І.Дегтярьова (1961-1976); М.І. Стеблянко (1976-2000); а в 2000 р. на посаду завідуючого обрано А.П. Вакала, який успішно працює і до сьогодні.

Кафедра завжди мала гарне матеріально-технічне забезпечення. Є відомості, що у 60-70 роках ХХ ст. кафедра була добре обладнана мікроскопами, (могли паралельно працювати 2 підгрупи), ручними та штативними лупами, колориметрами, спектрометрами, проекторами ЛЕТІ, кодоскопами, кіноустановками, епідіаскопами, фотоапаратами та ін. Часто обладнання замовляли за каталогами. Реактивів та лабораторного посуду в той час було закуплено стільки, що кафедра працює на тих запасах і до нинішнього часу. Були закуплені мікропрепарати на курс ботаніки та систематики рослин, муляжі плодів та овочів, моноліти різних типів ґрунтів та ін.

Навчальний процес обслуговували лаборанти. Це був навчально-допоміжний склад. Для занять з ботаніки, систематики рослин, фізіології, рослинництва та інших дисциплін фіксували в спирті роздатковий матеріал - стебла, листки, квітки, суцвіття, плоди (по окремих видах в різному посуді). Сушили гербарні зразки, готували снопики, збирали колекції плодів та насіння. Коренеплоди, бульби зберігалися на агробіостанції в льоху, а взимку  їх підвозили на лабораторні заняття.

Лаборантами працювали: Пєлевіна Людмила Володимирівна, Мамотенко Валентина Анатоліївна, Карпенко Катерина Кіндратівна, Закорко Надія Георгіївна, Самсоненко Марія Василівна, Дубовенко Світлана Іванівна, Дегтярьова Галина Іванівна, Жигалова Євгенія Федорівна, Чайченко Надія Натанівна, Носок Тетяна Пилипівна, Шевченко Алла Андріївна, Рибенко Зоя Федорівна, Шпак Людмила Леонідівна, Гец Тамара Миколаївна, Калініченко Марія Григорівна та ін. Все це були люди з вищою освітою, які закінчили наш факультет, але робота була напружена і складна.

З 1962 року на кафедрі почали працювати Сухарєва Іраїда Харитонівна, Ковтун Валерія Андріївна, Карпенко Катерина Кіндратіївна та Закорко Надія Георгіївна. Кожна з цих чотирьох осіб внесла певний внесок у розвиток кафедри і сумлінно трудилися, пройшовши шлях від лаборанта до доцента.

Засідання каф. ботаніки 23 березня 1977 р. (зліва направо) Пєлєвіна Л.В., Стеблянко М.І., Пріщенко Л.О., Польський Б.М., Закорко Н.Г.

Викладачі кафедри ботаніки 1988 р. (зліва направо) Карпенко К.К., Дегтярева Н.І., Шевченко А.А., Стеблянко М.І., Кириченко М.Б., Шульга М.Г., Ковтун В.А.

Викладачі кафедри ботаніки 1989 р. (зліва направо) Закорко Н.Г., Польський Б.М., Суряднова В.П., Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Данько Я.М., Шпак Л.Л., Вакал А.П., Шульга М.Г., Дяченко Л.Г., Сухарєва І.Х.

Викладачі кафедри ботаніки 2009 р. (зліва направо) Карпенко К.К., Шевченко А.А., Закорко Н.Г., Суряднова В.П., Кукса Н.М., Усатих Т.О., Міронець Л.П., Голубцова Ю.І., Москаленко М.П., Торяник В.М., Вакал А.П., Дегтярев І.В., Данько Я.М., Карпенко О.В., Родінка О.С.

У 2014 році кафедру ботаніки було перейменовано у кафедру загальної біології та екології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.

Викладачі кафедри загальної біології та екології 2017 р. (зліва направо) Бут І.О., Міронець Л.П., Торяник В.М., Данько Я.М., Москаленко М.П., Вакал А.П., Литвиненко Ю.І., Усатих Т.О., Карпенко О.В.

Викладачі кафедри загальної біології та екології 2018 р. (зліва направо) Литвиненко Ю.І., Вакал А.П., Торяник В.М., Москаленко М.П., Карпенко О.В., Бут І.О., Данько Я.М., Міронець Л.П., Усатих Т.О.

Викладачі кафедри загальної біології та екології 2020 р. (зліва направо) Усатих Т.О., Бут І.О., Карпенко О.В., Москаленко М.П., Данько Я.М., Вакал А.П., Литвиненко Ю.І., Міронець Л.П., Торяник В.М.

Сьогодні кафедра загальної біології та екології являє собою не лише основну навчально методичну одиницю природничого факультету, а є загальноуніверситетським підрозділом, оскільки забезпечує викладання курсу екології на всіх факультетах університету. На кафедрі працюють 6 викладачів, всі мають вчені ступені кандидата наук та звання доцента. Окрім того, працюють три лаборанти, які обслуговують освітній  процес.

До 2021 року очолював кафедру Вакал Анатолій Петрович – випускник природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка 1984 року. У 1992 році, успішно закінчивши аспірантуру, захистив дисертацію «Оцінка трансформації наземних біогеоценозів у зоні впливу заводів по виробництву фосфатних добрив» на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук, спеціальність 03.00.16 – екологія. Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор Дідух Яків Петрович. По завершеннi аспірантури повернувся на кафедру на посаду викладача та знову приступив до роботи наукового співробітника уже в якості керівника госпдоговірної теми по державному замовленню. На сьогодні А.П. Вакал має більше 100 наукових публікацій. В 2000 році  він став завідувачем кафедри ботаніки, якою успішно керує і по сьогоднішній день. За виcокий професіоналізм та високу результативність в науковій та науково-методичній роботі він неодноразово був нагороджений грамотами ректорату Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка, отримав грамоту Сумської обласної адміністрації, Міністерства освіти і науки України.

БУЖЕНКО ЮХИМ ПЕТРОВИЧ
(завідувач кафедри ботаніки з 1930 по 1938 рік)

Народився в 1901 р. в Кіровоградській області в сім’ї селянина. В 1926 році закінчив Одеський інститут народної освіти, згодом Миколаєвський педагогічний інститут та аспірантуру при ньому. Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук на тему «Мікрофлора річок Корабельної, Тигула та Псла». Протягом 1930-1938 рр. працював на посаді завідуючого кафедрою ботаніки. В цьому ж 1938 році за наказом Раднаркому був призначений завідуючим кафедрою ботаніки Миколаївського педінституту. За час перебування на посаді професора кафедри ботаніки Сумського педінституту Ю.П. Буженко проводив наукові дослідження в галузі альгології. За час керівництва професора Буженка Ю.П., кафедра пройшла процес становлення, як один із структурних підрозділів природничого факультету. В той час на кафедрі було три співробітника – завідуючий кафедрою, асистент і лаборант.

ЛИТВИНЕНКО ІВАН НИКИФОРОВИЧ
(завідувач кафедри ботаніки з 1938 по 1940 рік та з 1950 по 1953 рік)

Закінчив Кіровоградський педтехнікум та аспірантуру при Харківському інституті Ботаніки ХДУ. Він спочатку працював старшим викладачем, а згодом в.о. зав. кафедрою ботаніки. Коли розпочалася війна був призваний до лав Радянської Армії, де закінчив артилерійське військове училище і йому було присвоєно військове звання лейтенанта. Учасник Сталінградської битви. Пройшов з боями шлях від Сталінграда до Берліна. Мав високі військові нагороди. Серед них орден «Красной Звезды» «Отечественной войны второй степени», медалі «За оборону Сталинграда», «За отвагу», «За освобождение Варшавы», «За победу над Германией в дни Отечественной Войны». При створенні кафедри ботаніки постало питання проведення польових практик і перед місцевими органами влади, керівництвом факультету, інституту та кафедри було порушено клопотання про виділення земельної ділянки під навчально- наукову базу. За межами міста Суми виділено 5.0 га землі, неугідь. Це схили правого корінного берега р. Стрілки, та прилегла до них територія, посічена ярами та балками. На відведеній земельній ділянці була організована агробіостанція. На сьогодні це Ботанічний сад Сумського державного педагогічного університету. По закінченню війни І.Н. Литвиненко демобілізувався і повернувся на кафедру. В повоєнні роки займався вивченням лучної рослинності заплави р. Псла. Ним було виявлено 359 видів квіткових рослин. За матеріалами досліджень підготовлена дисертація, але на жаль з ряду причин автор її не захистив. На кафедрі та в обласному краєзнавчому музеї зберігся гербарій І.Н. Литвиненко.

Грамоти, подяки, нагороди
Праця І.Н. Литвиненко на кафедрі відзначалася подяками грамотами та преміями. Він був нагороджений знаком «Відмінник народної освіти СРСР» з нагоди 60-річчя. З 1 серпня 1965 року він був звільнений зі штату кафедри у зв’язку з виходом на пенсію.

МУЛЯРЧУК СИСОЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
(завідувач кафедри ботаніки з 1943 по 1950 рік)

У післявоєнний період до 1950 року працював викладачем ботаніки і завідував кафедрою. У ці роки проводились ботанічні дослідження, присвячені проблемам вивчення лікарських рослин. За їх результатами були опубліковані роботи С.О. Мулярчука «Питомник лекарственных растений Сумской области» (1946 р.), «Лікарські рослини Сумської області» (1947 р.), «Итоги и перспективы заготовки и культивирования лекарственных растений Сумской области» (1947 р.). Крім того були розпочаті геоботанічні дослідження лісів, луків та залишків степу північної частини області. Ці дослідження С.О. Мулярчук продовжив, працюючи в Ніжинському педагогічному інституті, а результати представлені в опублікованих пізніше його статтях (1956, 1962, 1966, 1970). У його статті «Матеріали до характеристики лук заплави річки Сейм» (1956) повідомляється про участь у дослідженнях В.Г.Сичова та І.Н.Литвиненко.

ПАНАФУТІНА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
(завідувач кафедри ботаніки з 1953 по 1958 рік)

1909 року народження, кандидат біологічних наук, доцент. Закінчила Томський державний університет (1927-1931 рр.) біологічний факультет по спеціальності ботаніка. Працювала в різних вузах країни: Іваново, Ярославль, Архангельськ, Сталінград, Ужгород, Львів. Кафедру очолювала до 1 вересня 1958 року. Звільнена з посади зав. кафедрою у зв’язку з обранням по конкурсу і переходом на роботу до іншого вузу. Панафутіна Н.М. в 1939 році захистила дисертацію на тему «Биологическое действие лизатов на простейших». За час її роботи на кафедрі ботаніки в Сумському педінституті була продовжена наукова робота, яку вона розпочала працюючи у Львові - по вивченню біології розвитку та анатомо-морфологічних особливостях декількох видів багатоквіткової квасолі різного походження. Результати опубліковані в «Наукових записках» інституту в 1957 році у статті «Порівняльно-анатомічне вивчення квасолі різного походження».

ПОЛЬСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
(завідувач кафедри ботаніки з 1958 по 1959 рік)

Народився 29 жовтня 1928 року в м. Москва в сім’ї педагогів. Закінчив провідний вуз країни - Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова, біолого-грунтознавчий факультет (1949-1952 р.р.) та аспірантуру при кафедрі ґрунтознавства, а в 1955 році захистив дисертацію на тему «Почвы поймы реки Оки в пределах Мещерской низменности». Протягом (1960-1967 рр.) - працював деканом природничого факультету. З 1979 року завідував предметною комісією з географії.

Паралельно з викладанням Б.М. Польський вів велику наукову та методичну роботу. Він автор понад 150 різних публікацій, а також багатьох навчальних програм, за якими працювали педагогічні інститути колишнього Радянського Союзу та України, зокрема, з рослинництва (М.:Просвещение, 1978), основ сільського господарства (там же), загального землеробства з основами ґрунтознавства та агрохімії (М.: Просвещение, 1979), з основ сільськогосподарського виробництва (Київ: Вища школа, 1972) тощо.

У 70-ті роки Б.М.Польський був членом науково-методичної ради з біології Міністерства освіти СРСР.

Грамоти, подяки, нагороди
Б.М. Польський має як урядові нагороди: знак «Відмінник народної освіти СРСР (1987 р.), в 70-ті роки Грамота Міністерства освіти СРСР, в 1986 р. «Ветеран труда» і ін., так і подяки обласної ради, інституту вдосконалення вчителів, ОБЛВНО та педінституту.

ЛЕТКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
(завідувач кафедри ботаніки з 1959 по 1961 рік)

Народився 1906 року, закінчив Білоруську сільськогосподарську академію за фахом інженер лісового господарства. О.І. Летковський захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Підвищення продуктивності соснових лісів Білорусії». З 1932-1934 р.р. навчався в Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова і на час його обрання за конкурсом мав 23 публікації. В Сумському педінституті його наукова робота проводилась в галузі садівництва по темі: «Периодичность торможения роста с обеспечением усиленного корневого питания, как метод получения преждевременного и ежегодного плодоношения в плодовых деревьев». З 1 вересня 1961 року О.І. Летковський звільнився з роботи у зв’язку з обранням його за конкурсом до іншого вузу.

ДЕГТЯРЬОВА НІНА ІВАНІВНА
(завідувач кафедри ботаніки з 1961 по 1976 рік)

Закінчила Путивльську середню школу №1. Вступила до Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1948-1953), який закінчила з відзнакою. Студенткою та аспіранткою вона спеціалізувалася по кафедрі дарвінізму і генетики. У 1957-1961 рр. працювала викладачем у Вінницькому педінституті; у 1961-1976 рр. займала посаду завідувача кафедри ботаніки СДПУ ім. А.С.Макаренка; 1982-1988 рр. – в.о. професора; 1988 р. їй присвоєне вчене звання професора; 1988-2005 рр. Н.І.Дегтярьова – професор кафедри ботаніки. Разом з керівництвом кафедрою Н.І. Дегтярьова проводила навчальну, наукову та громадсько-корисну роботу. Протягом 1961-1964 рр. Н.І. Дегтярьова читала ботаніку і дарвінізм. З 1965 р. стала викладати новий курс генетики з основами селекції, який тоді вперше був включений до навчальних планів педінститутів.

Останні роки своєї педагогічної діяльності Н.І. Дегтярьова крім генетики та дарвінізму викладала магістрантам навчальний курс – «Історія біології на Україні».

Наукові праці 60-х років Н.І. Дегтярьової були присвячені селекційногенетичним дослідженням картоплі. Велика робота з вчителями, починаючи з 1966 року, визначила педагогічне спрямування всієї наукової діяльності Н.І.Дегтярьової – це вдосконалення теоретичної й методичної підготовки учителя-біолога у педвузі. Вона була членом науково-методичної ради МО УРСР, членом науково-методичної ради МО СРСР. У загальнобіологічній комісії представляла викладачів генетики від усіх педінститутів країни.

Дегтярьова Н.І. має понад 100 наукових праць, серед них з грифом Міністерства освіти - посібник для вчителів «Лабораторні заняття та екскурсії з загальної біології» (К.: Рад. школа, 1974 р., К., 1976 р.). Цей посібник за наслідками конкурсу було в 1977 р. нагороджено Республіканською Радою Педагогічного товариства УРСР «Почесною грамотою» з врученням її авторові в урочистій обстановці. В 1973 р. видано «Лабораторний і польовий практикум з генетики» (К.: Вища школа, 1973 р.). Монографія «Теоретические основы содержания общебиологической подготовки учителя–биолога в пединституте» (К.: Вища школа, 1982 р.); та навчальні програми у співавторстві «Учебно-полевая практика по генетике» (М.: 1975), «Генетика з основами селекції» (К.: РНМК, 1991), написаний в співавторстві.

Грамоти
Правління товариства «Знання» Української РСР (1965, 1967), Правління Вінницького обласного товариства «Знання» (1960), Правління Сумського обласного товариства «Знання» (1964, 1977, 1978, 1982).

Нагороди

1. Медаль «За доблестный труд в ознаменование 100-летия со дня рождения В.И.Ленина». (Верховна Рада СРСР 27 березня 1970 року.)
2. Нагрудний значок «Відмінник народної освіти». (МО УРСР. 9 листопада 1970 року.)
3. Медаль А.С.Макаренка (МО УРСР. 23 травня 1973 року.)
4. Медаль «Ветеран труда». (Президія Верховної Ради СРСР 24 липня 1985 року.)

СТЕБЛЯНКО МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
(завідувач кафедри ботаніки з 1976 по 2000 рік)

Народився 17 листопада 1923 року в с. Стеблинки Лебединського району Сумської області в сім’ї селянина. По закінченню семирічки вступив до МалоВисторопського сільськогосподарського технікуму в 1938 р. Навчання перервала війна. В 1943-1945 рр. Михайло Іванович перебував у регулярних військах Радянської Армії. З боями, солдатом пройшов шлях від Ленінграда до Відня як визволитель Європи. За бойові звитяги М.І. Стеблянко отримав урядові нагороди, два ордени та 16 медалей, з них: «За оборону Советского заполярья», «За оборону Ленинграда», «За победу над Германией», «За освобождение Будапешта» та ін. Михайло Іванович інвалід Великої Вітчизняної війни. Навчання Маловисторопському сільськогосподарському технікумі завершив після війни. Працював головним агрономом МТС, агрономомекономістом МТС на Волині. У 1955 році закінчив Київську ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію і згодом працював викладачем в Мало-Висторопському сільськогосподарському технікумі. Закінчив аспірантуру і захистив дисертацію на здобуття вченого ступеню кандидата сільськогосподарських наук. З 1 вересня 1964 року був обраний по конкурсу на посаду старшого викладача кафедри ботаніки, з 1965 р. був деканом природничого факультету Сумського державного педінституту.

М.І. Стеблянко відзначався працьовитістю та сумлінністю, його наукові інтереси були спрямовані в галузь агротехніки – зокрема до вирощування сільськогосподарських культур, передусім кукурудзи, її селекції. Ним отримані мутанти – «Сумський 3», «Сумський 4», «Сумський 5». Науково-дослідна робота М.І. Стеблянка була присвячена також природоохоронній тематиці. Як декан природничого факультету, М.І. Стеблянко опікувався розвитком агробіостанції, колекційної ділянки, плодового саду, парникового господарства, а також роботою біостаціонару «Вакалівщина».

Грамоти та подяки
В 1972 році отримав знак «Відмінник народної освіти УРСР», в 1973 році подяку Міністерства СРСР за проведення Всесоюзної наради завідуючих кафедрами біологічних наук, у квітні 1974 р. - занесений на дошку пошани м. Суми, в 1984 р. нагороджений Почесною грамотою Міністерства освяти УРСР. 22 квітня 1983 р. М.І. Стеблянко отримав сертифікат, який був виданий Всесоюзним ордена Леніна й ордена Дружби народів науково-дослідним інститутом рослинництва ім. М.І. Вавилова про те, що отримані ним три мутанти кукурудзи «Сумський 3», «Сумський 4», «Сумський 5», передані до генетичної колекції кукурудзи ВІР. 3 квітня 1987 р. М.І. Стеблянко присвоєно звання професора кафедри ботаніки з врученням йому атестата ВАК СРСР. В 1989 році присвоєно звання Лауреата ВДНХ УРСР за природоохоронну роботу з врученням Диплома другого ступеня.

ВАКАЛ АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ
(завідувач кафедри ботаніки з 2000 по 2014 рік та кафедри загальної біології та екології з 2014 по 2021 рік)

Народився в 1960 році в м. Суми в сім’ї робітника. Після закінчення ВУЗу працював у Сумській середній школі № 9 вчителем біології. В 1986 році його запросили на кафедру на посаду молодшого наукового співробітника по виконанню госпдоговірної теми на природоохоронну тематику «Розвиток агроценозів у зоні впливу викидів хімічних підприємств лівобережної України». В 1989 році А.П. Вакал вступив до аспірантури при Інституті ботаніки ім. Холодного М.Г. НАН УКРАЇНИ з цільовим призначенням. У 1992 році, успішно закінчивши аспірантуру, захистив дисертацію «Оцінка трансформації наземних біогеоценозів у зоні впливу заводів по виробництву фосфатних добрив» на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук, спеціальність 03.00.16 - екологія. По завершенню аспірантури повернувся на кафедру на посаду викладача.

Анатолій Петрович є фахівцем у галузі екології, ґрунтознавства, ботаніки та охорони природи. На сьогодні має понад 100 наукових публікацій.

Грамоти та подяки
За виcокий професіоналізм та високу результативність в науковій та науково-методичній роботі він неодноразово був нагороджений грамотами ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумської обласної адміністрації, Міністерства освіти і науки України. У 2020 році отримав вчене звання професора Сумського державного педагогічного університету.

ЧЕРНЕЦЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
(завідувач кафедри зоології з 1934 по 1954 р.)

У 1930–1941 рр. – викладач геології Сумського педагогічного інституту, з 1934 року – завідувач кафедри зоології. У 1939 р. захистив дисертацію «Верхньокрейдяні і палеогенові нашарування Сумського району» на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук.

Протягом 1943–1957 рр. доцент, завідувач кафедри (у 1952–1953 рр. –проректор Сумського педагогічного інституту).

Основні об’єкти наукових досліджень: рельєф і корисні копалини (особливо глини) області та методичне забезпечення викладання геології. Ще до війни ним були опубліковані праці, що характеризують літологічний склад та фауну верхньокрейдових і палеогенових порід Сумського і прилеглих районів, а також зроблена розвідка про шляхобудівельні матеріали півдня Сумщини. І. П. Чернецькому належить і низка геоморфологічних досліджень, що стосуються будови річкових долин, наприклад, Псла. Іван Петрович був співавтором фундаментальної, як на той час, праці «Геологический очерк Сумской области» (Суми, 1947), йому належать розділи «Полезные ископаемые» і «Торфоболота».

ЧУПІС ТИХОН СТЕПАНОВИЧ
(завідувач кафедри зоології з 1954 по 1966 р.)

Народився 8 серпня 1899 року в с. Кунцев Полтавської області. На кафедрі зоології Сумського педагогічного інституту Т. С. Чупіс працював 22 роки.

У 1928 р. закінчив біологічний факультет Харківського педінституту професійної освіти. В Харкові почався шлях Тихона Степановича в науку: з 1930 р. навчався в аспірантурі науково-дослідного зоолого-біологічного інституту. Дослідник спеціалізувався з зоології та екології тварин. Виробничу і навчальну практику проходив у радгоспах і науково-дослідних станціях степового Криму, заповіднику «Асканія-Нова», вивчав біоценози дніпровських плавнів поблизу Каховки.

У 1933 р. закінчив аспірантуру, а в 1935 р. отримав направлення до Сумського педагогічного інституту. Після війни у 1947 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Слепни – Tabanidae (Diptera) лесостепи Левобережной УССР» під час роботи у Запорізькому педінституті.

У 1950 р. в зв’язку з переводом природничого факультету із Запоріжжя в Мелітополь Міністерство освіти направляє доцента Т. С. Чупіса до Сумського педагогічного інституту. Вчений викладав студентам зоологію, дарвінізм, методику біології, протягом 1954–1966 рр. очолював кафедру зоології. Т. С. Чупіс продовжував вивчення фауни та біології комах-ектопаразитів людини і тварин, накопичив колекційні матеріали, публікував результати досліджень.

МАСАРИГІН АЛЬБЕРТ ГЕОРГІЙОВИЧ
(завідувач кафедри зоології з 1966 по 1978 р.)

Народився 12 листопада 1925 року у м. Іркутськ. Навчався в університеті Ростова-на-Дону з 1946 по 1951 рік. Отримав спеціальність «біолог-фізіолог». Ветеран війни. З 1959 року – кандидат біологічних наук, з 1969 року – старший викладач кафедри зоології. У 1966–1967 рр. на час хвороби завідувача кафедри доц. Чупіса Т. С. виконував обов’язки завідувача кафедри зоології. У 1967 р. отримав звання доцента. Працював до 1978 р. Брав участь у виконанні госпдоговірної теми «Актуальні філософсько-методологічні питання охорони навколишнього середовища і методів визначення шкоди» (1976 р.). Публікацію А.Г. Масаригіна «СО₂ – терапия (физиологическое обоснование)» було зареєстровано у державному комітеті по справах винаходів і відкриттів №50874, 9.12.1964 р. Є автором посібника «Методика викладання анатомії, фізіології та гігієни людини», виданого у 1970 р. у м. Київ (вид-во Радянська школа). Був головою осередку охорони природи Сумського педагогічного інституту, проводив курси лекцій з охорони природи на факультеті громадських професій. Був головою Сумського відділення Всесоюзного товариства філателістів.

МАТВІЄНКО МИХАЙЛО ЄВГЕНОВИЧ
(завідувач кафедри зоології з 1978 по 1983 р., з 1989 по 1991 р., завідувач кафедри зоології, анатомії та фізіології людини і тварин з 1991 по 1993 р.)

У 1950 році М. Є. Матвієнко вступив на природниче відділення Сумського педагогічного інституту, а у 1954 р. закінчив його з відзнакою, отримав кваліфікацію вчителя природничих наук та хімії та залишився працювати в інституті.

Кандидатську дисертацію «Птиці Сумської області» Михайло Євгенович захистив у 1971 р.

У стінах рідного інституту Михайло Євгенович пройшов всі кроки – від асистента до доцента і завідувача кафедри зоології, а потом і заступника декана природничо-географічного факультету. Усього Михайло Євгенович працював на науково-педагогічній ниві 54 роки.

Він займався вивченням птахів та інших хребетних тварин, окрім зоології викладав геологію та анатомію, екологію та методику навчання біології. Михайло Євгенович завжди працював творчо, з невід’ємним успіхом, чим заслужив авторитет серед студентів та в колективі викладачів.

Біля с. Вакалівщина у 1967 р. за ініціативою Михайла Євгеновича був закладений фундамент зоологічного стаціонару Сумського педагогічного інституту. Тепер тут вивчають живий світ природи студенти та спеціалісти не тільки Сумського державного педагогічного університету, а також інших закладів вищої освіти та наукових установ України.

За допомогою канд. біол. наук, доцента цієї ж кафедри М. П. Книша у 2009 р. вийшла книга Михайла Євгеновича «Очерки распространения и экологии птиц Сумской области» з посвятою автора «Выпускникам естественного факультета Сумского педагогического института имени А. С. Макаренко 1950-х–2000-х годов посвящаю». На превеликий жаль, її автору вже не довелося потримати її в руках, у 2009 р. він пішов з життя. Михайла Євгеновича продовжують любити і згадувати добрим словом. Примірники його книги розійшлися по бібліотеках багатьох міст України та близького зарубіжжя, навіть у бібліотеці наукової творчості у Франції. Птахи Сумщини розлетілися по всьому світу.

ЯНОВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
(завідувач кафедри зоології з 1983 по 1988 р.)

Народився у 1918 р. Закінчив Алма-Атинський зооветеринарний інститут (1938-1942). У 1942–1945 рр. – хірург армветлазарету. З 1972 р. – завідувач кафедри патоанатомії і патофізіології Донського сільськогосподарського інституту, а з 1974 по 1980 рр. – декан ветеринарного факультету. Підготував 11 кандидатів наук.

З 1981 р. працював на посаді професора кафедри зоології Сумського педагогічного інституту. Очолював кафедру з 1983 по 1988 рік. У 1988 переведений на посаду професора кафедри теорії і методики фізичного виховання. Мав подяки за підготовку матеріальної бази кафедри зоології у 1986 році, від НПО «Еліта» за допомогу в організації відтворення ВРХ і збільшення виробництва продуктів тваринництва.

КРАВЧЕНКО ВАЛЕНТИН МУСІЙОВИЧ
(завідувач кафедри зоології, анатомії та фізіології людини і тварин з 1993 по 2001 р.)

Народився 10 липня 1938 року. У 1959 р. вступив на біологічний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького (нині Харківський національний ім. В. Н. Каразіна), який закінчив у 1964 році. З 1963 по 1965 рр. – учитель біології і хімії Коробчанської середньої школи у Харківській області.

З 1965 по 1968 р. навчався в аспірантурі при кафедрі зоології і дарвінізму Харківського зооветеринарного інституту. У 1970 р. після захисту дисертації на тему «Эколого-фаунистический очерк инфузорий бассейна Северского Донца» йому був присвоєний ступінь кандидата біологічних наук, а у 1977 р. присвоєне звання доцента. Викладацьку діяльність на кафедрі зоології Сумського педагогічного інституту Валентин Мусійович розпочав з 1968 р., а у 1993 р. він очолив кафедру, на якій плідно працював до 2004 року.

КНИШ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
(завідувач кафедри зоології, анатомії та фізіології людини і тварин з 2001 по 2003 р.).

Відомий український орнітолог, знаний в Україні й за її межами науковець, який усього себе присвятив вивченню життя птахів. Майже півстоліття життя, педагогічна й наукова діяльність М.П. Книша були пов’язані з Сумським державним педагогічним університетом (раніше – Сумським педагогічним інститутом) на кафедрі зоології, на якій пройшов його шлях від асистента до доцента, а згодом і завідувача.

У 1984–1985 рр. навчався в аспірантурі Харківського державного університету ім. О.М. Горького (нині Харківський національний ім. В.Н. Каразіна).

У 1987 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Биологические особенности сорокопута-жулана как фонового вида Лесостепной полосы УССР». З 2010 р. Микола Петрович працює у Гетьманському національному природному парку на посаді заступника директора з наукової роботи. Спільно з ученими Національної академії наук України він брав участь в обґрунтуванні створення діючих Гетьманського та Деснянсько-Старогутського національного природного парку, проектованого Шосткинського національного природного парку, а також Середньосеймського регіонального ландшафтного парку. Тисячі вихованців Миколи Петровича із захопленням згадують його талант викладача. Наукові публікації М. П. Книша добре відомі не тільки в Україні, але й за її межами. Вони цитуються в авторитетних журналах і монографіях, його роботи привертають увагу фундаментальністю й чіткістю викладу, широтою охоплення, багатством інформації.

ЛЕБІДЬ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
(завідувач кафедри зоології, анатомії та фізіології людини і тварин з 2003 по 2004 р., з 2007 по 2012 р.)

Біолог, філософ. Працював у Сумському педагогічному інституті ім. А.С. Макаренка (згодом Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка) з 1989 по 2007 рр. У 1989 р. закінчив аспірантуру при кафедрі зоології Черкаського державного педагогічного інституту. Кандидат біологічних наук (1995 р.), захистив дисертацію на тему «Кулики Наддніпровського Лісостепу (на прикладі лівобережної частини)».

З 2003 очолив кафедру зоології, анатомії та фізіології людини і тварин. У 2007 р. закінчив докторантуру при кафедрі філософії науки і теорії культури Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Тема дисертації «Концепт «природа» в сучасному філософському дискурсі», за спеціальністю філософія науки. З 2009 р. – доктор філософських наук. Наукові інтереси: філософія природи та науки, іс­торія філософії, феноменологія.

МЕРЗЛІКІН ІГОР РОМАНОВИЧ
(завідувач кафедри зоології, анатомії та фізіології людини і тварин з 2004 по 2007 р.)

У 1980 р. закінчив Сумський державний педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка, кваліфікація – вчитель біології і хімії. У 1990 р. почав працювати на кафедрі зоології. У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «Зоологія»: «Особенности биологии серой крысы в условиях Северо-Востока Украины». З 2004 по 2007 рік очолював кафедру зоології, анатомії та фізіології людини і тварин.

Коло наукових інтересів вченого дуже широке, охоплює біологію, етологію, екологію ссавців, а також хребетних тварин заповідних і трансформованих територій, поведінку ссавців і птахів, інвазивні види тварин. Наразі є автором понад 220 публікацій у періодичних наукових виданнях.

ГУНІНА ЛАРИСА МИХАЙЛІВНА
(завідувач кафедри біології людини та тварин з 2017 по 2018 р.)

Народилася 07 вересня 1952 р. у м. Краснодар. У 1974 р. закінчила Ленінградський державний університет ім. О.О. Жданова (нині Санкт-Петербурзький державний університет) за спеціальністю «Біохімія людини».

З 1974 по 1984 р. працювала молодшим науковим співробітником лабораторії біохімії Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (м. Київ).

З 1984 по 2006 р. – науковий, потім старший науковий співробітник відділу анестезіології та інтенсивної терапії Інституту онкології АМН України (м. Київ).

З 2006 завідувач лабораторії стимуляції працездатності та адаптаційних реакцій у спорті вищих досягнень Науково-дослідного інституту Національного університету фізичного виховання і спорту України.

У 1998 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук з теми «Ендогенна інтоксикація та обмежений протеоліз на етапах лікування онкологічних хворих».

У 2015 р. Ларисою Михайлівною захищена дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук з теми «Механізми реалізації ергогенних властивостей антиоксидантних засобів за інтенсивних фізичних навантажень у кваліфікованих спортсменів».

Наукові інтереси: біохімія м’язової діяльності, лабораторна діагностика у спорті, медикаментозні препарати та дієтичні добавки у спорті вищих досягнень, діяльність Всесвітнього антидопінгового агентства та заборонені фармакологічні субстанції, пошук і апробація нових незаборонених ергогенних засобів, фармакологічна підтримка спортивної діяльності, організаційні засади медико-біологічного обстеження спортсменів.

Автор (співавтор) 330 наукових та навчально-методичних робіт, з них 5 монографій (у співавт.) і більше 170 публікацій у сфері біології та медицини спорту в наукових журналах, що індексуються та цитуються в міжнародних базах даних.

Лариса Михайлівна очолювала кафедру біології людини та тварин у 2017-2018 рр.

ГОВОРУН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
(з 2012 по 2017 р. завідувач кафедри зоології, анатомії та фізіології людини і тварин, з 2016 р. – кафедри біології людини та тварин; з 2018 по 2021 р. завідувач кафедри біології людини та тварин)

У 2000 р. закінчив Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, кваліфікація – вчитель географії і біології, організатор краєзнавчо-туристичної роботи. У 2005 р. закінчив аспірантуру Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Зоологія». У 2006 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вогнівки (Lepidoptera, Pyralidae) поліської та лісостепової зон Лівобережної України».

Працює на кафедрі з 2004 року, на посаді завідувача – з 2012 по 2017, з 2018 по 2021 р. Завдяки зусиллям О.В. Говоруна зоологічний музей, що існує при кафедрі біології людини та тварин, отримав друге дихання, значно збільшилась експозиція експонатів музею, також триває робота з упорядкування і систематизації наявних і нових зразків фауни різних куточків нашої планети.

Олександр Володимирович активно популяризує біологічну освіту, започаткував проведення літньої біологічної школи на базі біостаціонару «Вакалівщина», є членом журі олімпіад з біології, протягом роботи на кафедрі постійно проводить роботу з учителями і їх учнями з поглибленого вивчення зоології.

ВАКАЛ АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ
(в.о. завідувача кафедри біології та методики навчання біології у 2021 році)

Народився в 1960 році в м. Суми в сім’ї робітника. Після закінчення ВУЗу працював у Сумській середній школі № 9 вчителем біології. В 1986 році його запросили на кафедру на посаду молодшого наукового співробітника по виконанню госпдоговірної теми на природоохоронну тематику «Розвиток агроценозів у зоні впливу викидів хімічних підприємств лівобережної України». В 1989 році А.П. Вакал вступив до аспірантури при Інституті ботаніки ім. Холодного М.Г. НАН УКРАЇНИ з цільовим призначенням. У 1992 році, успішно закінчивши аспірантуру, захистив дисертацію «Оцінка трансформації наземних біогеоценозів у зоні впливу заводів по виробництву фосфатних добрив» на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук, спеціальність 03.00.16 - екологія. По завершенню аспірантури повернувся на кафедру на посаду викладача.

Анатолій Петрович є фахівцем у галузі екології, ґрунтознавства, ботаніки та охорони природи. На сьогодні має понад 100 наукових публікацій.

Грамоти та подяки
За виcокий професіоналізм та високу результативність в науковій та науково-методичній роботі він неодноразово був нагороджений грамотами ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумської обласної адміністрації, Міністерства освіти і науки України. У 2020 році отримав вчене звання професора Сумського державного педагогічного університету.

ЛИТВИНЕНКО ЮЛІЯ ІВАНІВНА
(Завідувач кафедри біології та методики навчання біології з 2021 року по теперішній час)

Народилася 9 травня 1980 року в м. Суми. У 2002 році закінчила Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, а в 2003 році - магістратуру за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія», і в цьому ж році вступила до аспірантури, яку успішно закінчила у 2007 році. Дисертація була присвячена темі «Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся» за спеціальністю 03.00.21 – мікологія; науковий керівник – доктор біологічних наук, професор, член-кор. НАН України, Лауреат державних премій України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України Дудка Ірина Олександрівна.

З 1 листопада 2021 року була обрана на посаду завідувача кафедри біології та методики навчання біології.

Юлія Іванівна є фахівцем у галузі мікології, ботаніки, фітопатології, екології та охорони природи. Вона є автором понад 70 наукових та методичних праць, серед яких монографії (одноосібних та у співавторстві), наукові статті у фахових наукових періодичних виданнях категорії «Б» та у виданнях, що входять до наукометричної бази даних Scopus. Вона є керівником науководослідних тем, що мають номер державної реєстрації, керівником науководослідної лабораторії мікології та мікробіології СумДПУ імені А. С. Макаренка.

Юлія Іванівна має високу результативність у керівництві учнівською та студентською науковою роботою. Під її керівництвом було підготовлено неодноразового переможця та призера Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів Малої академії наук, а також переможців і лауреатів Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Біологія».

Грамоти та подяки
За високий професіоналізм та високу результативність у науковій та науково-методичній роботі Ю. І. Литвиненко неодноразово була нагороджена грамотами ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, подяками Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, Міністерства освіти і науки України. У 2021 році Юлію Іванівну занесено на обласну Дошку Пошани «Педагогічна гордість Сумщини».