• Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
• Гетьманський національний природний парк  
• Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН
• Метеостанція "Ромни" 
• Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» 
• Відділ культури та туризму Великописарівської селищної ради
• Природний заповідник "Михайлівська цілина"
  
• Сумський обласний центр з гідрометеорології
• Туристична фірма "Росинка"
• Сумська філія УкрНДІІКТВ 

Практична підготовка є необхідною при підготовці майбутніх фахівців географів, оскільки спрямована на формування краєзнавчої та науково-дослідницької компетентностей студентів, здатності застосовувати теоретичні знання у практичній роботі, формування географічного світогляду, розвитку креативного мислення та наукової ерудиції.

Студенти 711 групи спеціальності 014 Середня освіта (Географія) і 712 групи спеціальності 106 Географія протягом травня-червня під час навчальної практики з геології з’ясували сучасні геологічні процеси на території дослідження за допомогою web-сервісу Google Maps, описали запропоновані відслонення і склали стратиграфічні колонки, визначили та описали гірські породи та палеонтологічні рештки.

Навчальна практика з географії на першому курсі включає 4 розділи (блоки): топографія, метеорологія, геологія і гідрологія. За час проходження практики студенти оволоділи методикою проведення теодолітної зйомки, нівелювання, мензульної зйомки; ознайомилися з будовою топогеодезичних приладів. Крім того, серед завдань практики були мікрокліматичні спостереження, наукові дослідження, з використанням використовуючи власноруч отриманих результатів метеорологічних спостережень. Також здобувачі освіти відвідали авіаційну метеорологічну станцію «Суми», де отримали практичні навички стаціонарних спостережень за погодою, укладання синоптичних карт, створення баз метеорологічних даних, що використовуються при створенні гідродинамічних моделей атмосферних процесів. Також у рамках практики проведені геологічні та гідрологічні дослідження з визначенням основних гідрологічних показників та якості води.

Навчальна практика з географії на першому курсі включає 4 розділи (блоки): топографія, метеорологія, геологія і гідрологія. За час проходження практики студенти оволоділи методикою проведення теодолітної зйомки, нівелювання, мензульної зйомки; ознайомилися з будовою топогеодезичних приладів. Крім того, серед завдань практики були мікрокліматичні спостереження, наукові дослідження, з використанням використовуючи власноруч отриманих результатів метеорологічних спостережень. Також здобувачі освіти відвідали авіаційну метеорологічну станцію «Суми», де отримали практичні навички стаціонарних спостережень за погодою, укладання синоптичних карт, створення баз метеорологічних даних, що використовуються при створенні гідродинамічних моделей атмосферних процесів. Також у рамках практики проведені геологічні та гідрологічні дослідження з визначенням основних гідрологічних показників та якості води.

Під час навчальної практики з географії майбутні географи оволодівають надзвичайно важливою складовою професійної компетентності науково-дослідницькою, що являє собою комплекс знань та практичних умінь і навичок, які забезпечать успішне та ефективне здійснення професійних обов’язків.  Здобувачі вищої освіти під час практики, яка складалася із трьох блоків (геоморфологічного, гідрологічного та ґрунтознавчого), дослідили та описали форми рельєфу району дослідження (ярково-балкову мережу, долину річки Псел, еолові, карстові та гравітаційні форми), здійснили морфометричні та кількісні розрахунки водних об’єктів (річки Псел, озера Чеха, джерел Гамаліївщини),  заклали ґрунтові розрізи, описали та вивчили властивості ґрунтів,  здійснили ґрунтово-географічне профілювання. За результатами практики студенти навчилися самостійно опрацьовувати польовий матеріал, оформляти звіти.

Практична підготовка є необхідною при підготовці майбутніх вчителів географії, оскільки спрямована на формування краєзнавчої та науково-дослідницької компетентностей студентів, здатності застосовувати теоретичні знання у практичній роботі, формування географічного світогляду, розвиток креативного мислення, роботи в команді та наукової ерудиції. Навчальна практика з географії для студентів 721 групи спеціальності 014 Середня освіта (Географія) складалася із трьох блоків: геоморфологічного, гідрологічного та ґрунтознавчого. Кожен блок, у свою чергу, складався із підготовчого, польового і камерального етапів. На підготовчому етапі відбувалося повторення та закріплення теоретичного матеріалу необхідного для проходження навчальної практики, ознайомлення з програмою практики, напрямками досліджень, маршрутами, правилами експлуатації приладів, методикою польових досліджень, вимогами до звіту. Польовий етап включав безпосередню роботу на ключових природних ділянках, проведення вимірювань, спостережень, певних географічних досліджень у залежності від мети та завдань кожного блоку навчальної практики з географії. На камеральному етапі студенти складали та оформляли звіт з практики.

З 13 по 21 червня 2019 року на базі природничо-географічного факультету вперше пройшла спільна міжвузівська суспільно-географічна практика студентів СумДПУ імені А.С. Макаренка, які навчаються на спеціальності 106 Географія, та ХНУ імені В.Н. Каразіна за напрямом підготовки 103 Науки про Землю. Насичена програма практики передбачала відвідання різних куточків Сумської області. Студенти вивчали економічну, соціальну та рекреаційну сфери регіону. У м. Суми відвідали ПАТ «Насосенергомаш», де ознайомилися з технологіями виробництва, дізналися про роботу машинобудівного заводу, його зовнішньоекономічні зв’язки. З об’єктів соціальної сфери було відвідано Сумський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Під час екскурсії центром студентів познайомили з особливостями роботи закладу, його відділами та музеями. Вивчаючи туристичні ресурси м. Суми, студенти завітали до відділу промоції та туризму Сумської ОДА. Його начальник – Ю.М. Гладенко розповів про роботу відділу, найбільш цікаві туристичні родзинки м. Суми і області та особливості їх промоції.
Далі у рамках навчальної практики студенти відвідали древнє місто Путивль, знайомство з історією та географією якого розпочали з краєзнавчо-туристичного музею. У бесіді з директором Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі С.В. Тупиком студенти дізналися про історію краю, найбільш відомі його туристичні об’єкти, особливості проведення рекреаційно-туристичної роботи. Під час екскурсії також було відвідано Спадщанський ліс, де студенти оглянули музей партизанської слави, музей зброї та військової техніки та музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду», який наразі лише створюється, а відкриття його планується лише восени. Цікаву інформацію про місто Путивль та його головні атракції студентам розповів випускник кафедри Г.М. Горбовцов. Крім того, студенти не оминули й релігійну пам’ятку міста – Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир.
Відвідавши м. Тростянець, студенти ознайомилися з унікальними місцевими історико-архітектурними пам’ятками (Круглий двір, Палац Голіцина (будинок Л. Кеніга), де зараз знаходиться картинна галерея, мальовничим парком і цікавими музеями (музеєм шоколаду, краєзнавчим).
Програма практики також включала поїздку до останньої гетьманської столиці – м. Глухів, одне з найдавніших міст України. Під час екскурсії студенти ознайомилися з головними історико-культурними пам’ятками міста – це Київська брама, Соборний майдан, будинок А.Я. Терещенка, в якому нині розташований науково-дослідний інститут луб’яних культур, Водонапірна вежа архітектора Лазарєва (1928 р.), Трьоханастасіївською церквою, оглянули музеї та інші туристичні об’єкти.
Наступним етапом практики стала екскурсія до Державного історико-культурного заповідника «Посулля». Центральним моментом знайомства з цим регіоном стала екскурсія до Роменського краєзнавчого музею, яку на високому професійному рівні провела наукова співробітниця музею В.С. Мурич. Вікторія Сергіївна виступила не тільки як екскурсовод, а й організатор подорожі – завдяки її зусиллям студенти відвідали «Слобожанську Будівельну Кераміку» – одного з найбільших в Україні виробників стінових керамічних матеріалів. До екскурсійної програми входила також коротка екскурсія Ромнами та відвідування с. Пустовійтівка – батьківщини останнього кошового отамана Запорізької Січі П. Калнишевського. Крім музею П. Калнишевського, студенти відвідали тут архітектурно-етнографічний комплекс «Старе село» та скіфські кургани Посулля (с. Загребелля), що входять до Державного історико-культурного заповідника «Посулля».